Виставка у Ґданському музеї про поляків у Вермахті викликала обурення у польських лідерів

Виставка "Наші хлопці. Мешканці Ґданського Помор'я в армії Третього Райху" зіштовхнулася із хвилею критики, зокрема з боку президента Анджея Дуди.

Про це повідомляють польські ЗМІ, пише hromadske.

Творці виставки "Наші хлопці. Мешканці Ґданського Помор'я в армії Третього Райху" зазначають, що вона покликана розповісти про долю "десятків тисяч" померанців, яких здебільшого силоміць призвали до армії Третього Райху. Для багатьох мешканців Ґданського Помор'я тема служби в нацистській армії здавалася "надто небезпечною,щоб говорити про неї відкрито".

Низка правих політиків, зокрема президент Анджей Дуда, розкритикували виставку за "німецький наратив". Польський лідер обурився через представлення солдатів Третього Райху як "наших". На його думку, такі дії "підривають" основи польської ідентичності та повагу до жертв.

"Це не лише історична брехня, це моральна провокація, навіть якщо фотографії молодих чоловіків у формі гітлерівської армії зображують поляків, насильно мобілізованих до німецької армії. Поляки як нація були жертвами німецької окупації та німецького терору, а не їх винуватцями чи учасниками", — заявив Дуда.

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш теж вважає, що такі виставки "не служать польській пам'яті": "Наші хлопці, солдати та цивільні, поляки, захищали свою батьківщину від нацистської Німеччини до останньої краплі крові. Вони герої, і вони заслуговують на місце у виставках".

Після такої негативної реакції Ґданський музей наголосив, що має на меті висвітлити трагічну долю тих, хто після 1939 року опинився під жорстоким примусом і був призваний до Вермахту з погрозами розправою над ними чи їхніми сімʼями. 

"Ми показуємо страждання людей, позбавлених свого вибору. Ми відмовляємося приймати їх зображення як зрадників чи колаборантів. Виключення жертв німецького насильства з польської національної спільноти не лише безчесно та непатріотично, але й нагадує ганебну риторику комуністичної пропаганди, яка десятиліттями стигматизувала жертв, а не винуватців", — наголосив Ґданський музей.

 

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?