В Острозі перейменовують вулицю Йова Борецького та полковника Івана Литвиненка

Топонімічна комісія в Острозі ініціювала перейменування вулиць на честь святого ПЦУ та полковника Армії УНР

На фейсбук -сторінці Острозької міської ради з'явилася інформація про обговорення щодо перейменування вулиць і провулку в місті.

Серед трьох пропонованих для перейменування топонімів - провулок на честь Йова Борецького та вулиця Івана Литвиненка.

Йов Борецький - ректор Львівської та Київської братських шкіл, ігумен київського Михайлівського Золоверхого монастиря, у 1620 році відновив православну ієрархію на українських землях, митрополит Київський, Галицький і всієї Русі, публіцист, святий Православної церкви України.

Іван Литвиненко - полковник Армії УНР, інструктор старшинських шкіл УПА, нагороджений Залізним хрестом та Хрестом Симона Петлюри.

Провулок Йова Борецького вже перейменовували рішенням сесії Острозької міської ради наприкінці червня 2022 року. До цього він називався Горний.

"Всі жителі тієї вулиці підписали звернення до комісії при міській раді з тим, що вони не погоджуються з такою назвою і просять переглянути можливість перейменувати його в Гірський. Ми розглянули це на громадській комісії. Прозвучало те, що провулок Гірський — це історична назва, ще за часів Польщі була. Думка була, що провести обговорення і можливо повернути історичну назву вулиці", — пояснив начальник відділу з питань містобудування та архітектури Острозької міськради Віктор Савчук.

 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.