У Чехії виявили пам'ятку кам'яної доби

Ймовірно, пам'ятка належить до культури гончарної кераміки, що процвітала між 4900 та 4400 роками до нашої ери

Про це повідомляє Дзеркало тижня.

 
фото: Інститут археології чеської академії наук

Археологи виявили недалеко від Праги залишки споруди кам'яної доби віком 7000 років. Виявлений комплекс формою нагадує медальйон. Ймовірно, що 7000 років тому тут могли збиратися місцеві жителі, хоч точне призначення комплексу невідоме. Діаметр комплексу становить близько 55 метрів.

Ймовірно, пам'ятка належить до культури гончарної кераміки, що процвітала між 4900 та 4400 роками до нашої ери.

Дослідникам вдалося знайти фрагменти кераміки, кістки тварин та кам'яні знаряддя праці. Надалі вчені мають намір провести радіовуглецеве датування, яке допоможе точно датувати споруду і, можливо, зв'язати її з неолітичним поселенням, знайденим неподалік.

Представники культури гончарної кераміки відомі будівництвом й інших схожих пам'яток у інших регіонах Чехії. Їхні осілі фермерські села, розташовані на перетині сучасної Польщі, східної Німеччини та північної Чехії, складалися з кількох довгих будинків, великих прямокутних споруд, що вміщали від 20 до 30 осіб у кожному.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.