Археологи виявили на Полтавщині 40 об’єктів скіфської доби

У ході масштабних рятувальних археологічних робіт виявлено 40 археологічних об’єктів

Про це повідомляє Укрінформ.

 

"У ході масштабних рятувальних археологічних робіт на поселенні Котельва II досліджено площу понад 360 кв. метрів та виявлено 40 археологічних об'єктів (зернові та сміттєві ями, різноманітні будівлі господарського призначення). Жител не було виявлено. Певно, вони були знищені під час розробки кар'єру, який діяв на цій території в минулі роки", - розповів директор Історико-культурного заповідника "Більськ" Ігор Корост.

За його словами, серед виявлених предметів – прясла та уламки місцевої скіфської кераміки. Вражає значна кількість наконечників стріл, знайдених археологами.

"Переважна кількість археологічного матеріалу датується скіфським часом, з хронологічними межами кінця VI – першої половини V століття до нової ери. Цікаво, що в розкопі було знайдено уламки античної кераміки (центри виробництва – Клазомен, Хіос, Фасос, Абдер). Трапилося також кілька фрагментів грецького столового посуду (з Аттики та Ольвії)", - зазначив керівник заповідника.

Він додав, що саме завдяки проведеним дослідженням вдалося привернути увагу до збереження цього поселення. Роботи з видобутку піску на кар'єрі припинено, а саму пам'ятку занесено до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".