Археологи виявили на Полтавщині 40 об’єктів скіфської доби

У ході масштабних рятувальних археологічних робіт виявлено 40 археологічних об’єктів

Про це повідомляє Укрінформ.

 

"У ході масштабних рятувальних археологічних робіт на поселенні Котельва II досліджено площу понад 360 кв. метрів та виявлено 40 археологічних об'єктів (зернові та сміттєві ями, різноманітні будівлі господарського призначення). Жител не було виявлено. Певно, вони були знищені під час розробки кар'єру, який діяв на цій території в минулі роки", - розповів директор Історико-культурного заповідника "Більськ" Ігор Корост.

За його словами, серед виявлених предметів – прясла та уламки місцевої скіфської кераміки. Вражає значна кількість наконечників стріл, знайдених археологами.

"Переважна кількість археологічного матеріалу датується скіфським часом, з хронологічними межами кінця VI – першої половини V століття до нової ери. Цікаво, що в розкопі було знайдено уламки античної кераміки (центри виробництва – Клазомен, Хіос, Фасос, Абдер). Трапилося також кілька фрагментів грецького столового посуду (з Аттики та Ольвії)", - зазначив керівник заповідника.

Він додав, що саме завдяки проведеним дослідженням вдалося привернути увагу до збереження цього поселення. Роботи з видобутку піску на кар'єрі припинено, а саму пам'ятку занесено до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.