У Чехії виявили пам'ятку кам'яної доби

Ймовірно, пам'ятка належить до культури гончарної кераміки, що процвітала між 4900 та 4400 роками до нашої ери

Про це повідомляє Дзеркало тижня.

 
фото: Інститут археології чеської академії наук

Археологи виявили недалеко від Праги залишки споруди кам'яної доби віком 7000 років. Виявлений комплекс формою нагадує медальйон. Ймовірно, що 7000 років тому тут могли збиратися місцеві жителі, хоч точне призначення комплексу невідоме. Діаметр комплексу становить близько 55 метрів.

Ймовірно, пам'ятка належить до культури гончарної кераміки, що процвітала між 4900 та 4400 роками до нашої ери.

Дослідникам вдалося знайти фрагменти кераміки, кістки тварин та кам'яні знаряддя праці. Надалі вчені мають намір провести радіовуглецеве датування, яке допоможе точно датувати споруду і, можливо, зв'язати її з неолітичним поселенням, знайденим неподалік.

Представники культури гончарної кераміки відомі будівництвом й інших схожих пам'яток у інших регіонах Чехії. Їхні осілі фермерські села, розташовані на перетині сучасної Польщі, східної Німеччини та північної Чехії, складалися з кількох довгих будинків, великих прямокутних споруд, що вміщали від 20 до 30 осіб у кожному.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.