У Чехії виявили пам'ятку кам'яної доби

Ймовірно, пам'ятка належить до культури гончарної кераміки, що процвітала між 4900 та 4400 роками до нашої ери

Про це повідомляє Дзеркало тижня.

 
фото: Інститут археології чеської академії наук

Археологи виявили недалеко від Праги залишки споруди кам'яної доби віком 7000 років. Виявлений комплекс формою нагадує медальйон. Ймовірно, що 7000 років тому тут могли збиратися місцеві жителі, хоч точне призначення комплексу невідоме. Діаметр комплексу становить близько 55 метрів.

Ймовірно, пам'ятка належить до культури гончарної кераміки, що процвітала між 4900 та 4400 роками до нашої ери.

Дослідникам вдалося знайти фрагменти кераміки, кістки тварин та кам'яні знаряддя праці. Надалі вчені мають намір провести радіовуглецеве датування, яке допоможе точно датувати споруду і, можливо, зв'язати її з неолітичним поселенням, знайденим неподалік.

Представники культури гончарної кераміки відомі будівництвом й інших схожих пам'яток у інших регіонах Чехії. Їхні осілі фермерські села, розташовані на перетині сучасної Польщі, східної Німеччини та північної Чехії, складалися з кількох довгих будинків, великих прямокутних споруд, що вміщали від 20 до 30 осіб у кожному.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.