АНОНС: дискусія «Пабліки Телеграму як архів новітньої історії України»

Київська школа економіки запрошує 10 вересня на дискусію «Пабліки Телеграму як архів новітньої історії України»

24 лютого ми буквально оселилися у своїх смартфонах. Пабліки Телеграм стали найоперативнішим джерелом новин про пересування російських військ, повітряні тривоги та перемоги України на фронті. Тим часом, в російських пабліках населення грунтовно готували до "спецоперації" та лякали "біолабораторіями".
Київська школа економіки запрошує 10 вересня на дискусію "Пабліки Телеграму як архів новітньої історії України". Поговоримо про обидва інформаційні фронти цієї війни.
Новий smart-інструмент TGsearch (https://landing.tgsearch.com.ua/) допомагає шукати, фільтрувати та аналізувати інформацію в Telegram. За його допомогою ми спільно дослідимо та поговоримо про:
- "Нацизм, биолаборатории и ядерная угроза": словник війни РФ в Телеграмі
- День знань в Телеграмі на вільних та окупованих територіях
- Герої в в офіційних VS народних пабліках України
Учасниками вільної дискусії будуть: наукова спільнота (викладачі Київської школи економіки), розробники цифрових інструментів (Youcontrol), новинарі (Українська Правда, hromadske, liga.net), журналісти-розслідувачі (Bihus.Info) та аналітики (Вокс Україна).
Дата і час: 10 вересня, 15.00
Місце: Київська школа економіки, вул. Шпака, 3, ICU Event Hall, 5 поверх
Тривалість: 2 години

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.