На фронті загинув історик Юрій Костик

18 жовтня на фронті загинув Юрій Костик (позивний «Герой»), захищаючи Україну від російського окупанта

Про це повідомляє Український католицький університет.

Юрій Костик – історик за освітою, працював у Відділі україніки Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника. Після закінчення історичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка якийсь час працював у Львівському національному медичному університеті ім. Д. Галицького. Англійською мовою викладав історію України для студентів-іноземців.
З 2014 року Юрій служив у зоні проведення АТО та Операції Об'єднаних сил, був командиром роти, отримав звання капітана. У грудні 2021 року його нагородили за "мужність, відданість українському народові та сумлінне виконання службового обов'язку".
Юрко "тихою невтомною працею" боронив нашу землю, поки вдома на нього чекала любляча сім'я: дружина і четверо діток.
Чин похорону розпочнеться в четвер, 20 жовтня, об 11:00 год з Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла.
 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.