На цвинтарі орлят у Львові розкрили фігури левів

Міська влада Львова зняла дерев'яні щити з фігур левів на цвинтарі орлят, що були встановлені польським міністерством культури без узгодження з Україною

Про це у п'ятницю, 20 травня, повідомив мер Львова Андрій Садовий.

"Багато чого в історії було між українцями та поляками. Могили наших предків по обидва боки кордону є свідками конфліктів і взаємних кривд. І хоча це давні справи, часто вони ставали на перепоні взаєморозумінню. А наш спільний ворог ще й вдало підливав олії до вогню.

Ця війна показала хто друг, а хто ворог. Нехай ці леви на Польських військових похованнях у Львові, які свого часу були об'єктом суперечки та стояли закритими, стануть кроком до остаточного взаємного прощення за минулі кривди", – написав Садовий.

"Цвинтар орлят" - польський військовий меморіал на Личаківському кладовищі у Львові, збудований протягом 1926-1939 рр. Тут поховані учасники боїв проти ЗУНР (1918–1919) та проти більшовиків (1920).

Дві скульптури левів на меморіальному комплексі "Цвинтар орлят" стерегли вхід на цвинтар з південного боку. Один із них мав на щиті напис "Завжди вірний", інший – "Тобі, Польщо". На одному із щитів був зображений герб Польщі, на іншому – герб Львова. Зараз на обидвох щитах зображений герб Львова.

Скульптури з цвинтаря прибрала радянська влада у 70-х роках минулого століття. У 2015 році їх повернули на місце, але це відразу спровокувало політичний скандал, оскільки левів перевезли за ініціативи польського міністерства культури без погодження з українською владою. В результаті скульптури вирішили не демонтувати, а просто закрили дерев'яними щитами.

 

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.