На цвинтарі орлят у Львові розкрили фігури левів

Міська влада Львова зняла дерев'яні щити з фігур левів на цвинтарі орлят, що були встановлені польським міністерством культури без узгодження з Україною

Про це у п'ятницю, 20 травня, повідомив мер Львова Андрій Садовий.

"Багато чого в історії було між українцями та поляками. Могили наших предків по обидва боки кордону є свідками конфліктів і взаємних кривд. І хоча це давні справи, часто вони ставали на перепоні взаєморозумінню. А наш спільний ворог ще й вдало підливав олії до вогню.

Ця війна показала хто друг, а хто ворог. Нехай ці леви на Польських військових похованнях у Львові, які свого часу були об'єктом суперечки та стояли закритими, стануть кроком до остаточного взаємного прощення за минулі кривди", – написав Садовий.

"Цвинтар орлят" - польський військовий меморіал на Личаківському кладовищі у Львові, збудований протягом 1926-1939 рр. Тут поховані учасники боїв проти ЗУНР (1918–1919) та проти більшовиків (1920).

Дві скульптури левів на меморіальному комплексі "Цвинтар орлят" стерегли вхід на цвинтар з південного боку. Один із них мав на щиті напис "Завжди вірний", інший – "Тобі, Польщо". На одному із щитів був зображений герб Польщі, на іншому – герб Львова. Зараз на обидвох щитах зображений герб Львова.

Скульптури з цвинтаря прибрала радянська влада у 70-х роках минулого століття. У 2015 році їх повернули на місце, але це відразу спровокувало політичний скандал, оскільки левів перевезли за ініціативи польського міністерства культури без погодження з українською владою. В результаті скульптури вирішили не демонтувати, а просто закрили дерев'яними щитами.

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.