На світлині – могила етнічного росіянина, якого від народження звали: Андрєй Івановіч Чістосєрдов. Це могила російського офіцера, що народився в Україні. І обрав землю, де прийшов у світ, за свою Батьківщину. Землю, якій залишився вірним до кінця свого життя. Навіть у тяжких умовах еміграції. Одружився з українкою та багато років вів український хор в одному із найбільших наших осередків Франції.

У лютому 1639 року за наказом першого міністра та кардинала Франції Армана Рішельє був заарештований та ув'язнений в цитаделі Сістерона у Провансі Ян Казимир Ваза – молодший брат тодішнього короля Речі Посполитої Владислава IV. На французькій території той опинився майже випадково – бо насправді плив з Генуї до Іспанії, але корабель змушений був зупинитися спочатку в Тулоні, а потім в Марселі, де Вазу, власне, і взяли під варту.

Українці з 11-го піхотного полку Іноземного легіону Франції зустріли нацистів на полі бою у Фландрії під Седаном на Соммі. Серед них багато ветеранів визвольної війни, які вимушені були податись в еміграцію. У травні та червні 1940 року, усі два місяці тієї війни, наші були серед тих, хто тримав фронт. Залишивши на полях битв сотні загиблих і багатьох поранених.

Що спільного між найстарішим міським театром, Аркасівським сквером і зоопарком у Миколаєві? Власне французький слід. Всіх їх об’єднує художня французька ливарня Валь Д'Осне з головним салоном в Парижі, чия продукція в різні часи прикрашала ці три локації. Мова йде про п’ять найвідоміших в Миколаєві декоративних садових чавунних скульптур. Одна з них, на жаль, була втрачена ще у 1990-ті роки, інші чотири можна побачити і сьогодні.

Історик Костомаров у своєму дослідженні про Богдана Хмельницького побіжно згадав про те, що 2400 козаків у XVIІ столітті вирушили до Франції та брали участь у взятті Дюнкерка Великим Конде в 1646 році. Цей факт вплинув на Олександра Половцова, якого цікавило, як ці малоросійські козаки змогли такою великою кількістю піти до Франції, яким шляхом вони йшли і як повернулися на батьківщину. Половцов поїхав до Дюнкерка не для того, щоб досліджувати там архіви, знаючи, що він не знайде бажаного, а щоб подивитись, чи не знайде він там пам'яток того часу, які можуть пролити світло на це питання.