В Одесі затвердили список вулиць на перейменування

Майже 100 одеських вулиць будуть перейменовані

Історико-топонімічна комісія Одеської міської ради затвердила перелік 96 вулиць та провулків, назви яких пов'язані з РФ чи радянським минулим і підлягають перейменуванню.

Про це повідомляє Укрінформ.

 

"Історико-топонімічна комісія винесла на розгляд (сесії міськради – ред.) 96 назв вулиць та провулків - кандидатів на перейменування", - зазначив член історико-топонімічної комісії Одеської міської ради Олександр Бабич.

За словами історика, вирішено, зокрема, прибрати майже всіх російських та радянських письменників, які не мали відношення до Одеси (Блок, Шолохов, Гаршин, Грибоєдов, Чернишевський, Жуковський тощо). Також будуть перейменовані майже всі вулиці, названі на честь радянських та російських постатей, наприклад, Ціолковського, Васнецова, Шишкіна, Мічуріна, Макаренка.

Окрім того, з міського публічного простору підуть геть імена народовольців-терористів (Кібальчича, Засулич, Фігнер), а також Дмітрія Донского, Невского, Нахімова, Кутузова, Дєжньова. Не буде вулиць, пов'язаних із російськими географічними назвами та іменами радянських маршалів. Однак зробили винятки для тих генералів, які дійсно захищали та визволяли Одесу - Петрова, Малиновського, Бочарова та ще декількох.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.