Музей війни презентував виставку «Херсон."Русскій мір". 9 днів. Vідспівування»

Музей війни презентував виставку демонтованих у Херсоні зразків російської пропаганди «Херсон."Русскій мір". 9 днів. Vідспівування»

Музей історії України у Другій світовій війні організував виставку "Херсон."Русскій мір". 9 днів. Vідспівування".

Величезні вуличні банери з російською пропагандою з деокупованого обласного центру зібрав під час експедиції і щойно привіз до столиці генеральний директор Музею, куратор проєкту Юрій Савчук.

Це найсвіжіші артефакти російсько-української війни, гучні свідчення окупації, що вже стали музейними експонатами.
Виставку презентовано біля підніжжя скульптури "Батьківщина-мати" на пагорбах Меморіалу. Це розповідь про російську пропаганду та її особливості в м. Херсон, про цінності "русского міра", його концепції та ідеологічні спрямування. 
Першими відвідувачами виставки були Генеральний директор Директорату з питань внутрішньої та гуманітарної політики Офісу Президента України Павло Білаш, очільник Польський Інститут У Києві Роберт Чижевський, генеральний директор Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло, військовослужбовці, музейники.
 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.