Музей війни презентував виставку «Херсон."Русскій мір". 9 днів. Vідспівування»

Музей війни презентував виставку демонтованих у Херсоні зразків російської пропаганди «Херсон."Русскій мір". 9 днів. Vідспівування»

Музей історії України у Другій світовій війні організував виставку "Херсон."Русскій мір". 9 днів. Vідспівування".

Величезні вуличні банери з російською пропагандою з деокупованого обласного центру зібрав під час експедиції і щойно привіз до столиці генеральний директор Музею, куратор проєкту Юрій Савчук.

Це найсвіжіші артефакти російсько-української війни, гучні свідчення окупації, що вже стали музейними експонатами.
Виставку презентовано біля підніжжя скульптури "Батьківщина-мати" на пагорбах Меморіалу. Це розповідь про російську пропаганду та її особливості в м. Херсон, про цінності "русского міра", його концепції та ідеологічні спрямування. 
Першими відвідувачами виставки були Генеральний директор Директорату з питань внутрішньої та гуманітарної політики Офісу Президента України Павло Білаш, очільник Польський Інститут У Києві Роберт Чижевський, генеральний директор Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло, військовослужбовці, музейники.
 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.