Приватні збирачі протягом століть зберігали твори, документи й артефакти, які ставали основою музейних фондів. І сьогодні вони продовжують зберігати, досліджувати, реставрувати та повертати у публічний простір величезний масив української культури. Фінансують каталоги, виставки й наукові дослідження, створюють приватні музеї та відкривають суспільству те, чого держава не встигла побачити, належно оцінити або зберегти.

Поки Україна не повернула свій державний суверенітет на всіх своїх конституційних територіях, на законодавчому рівні необхідно внести регламентуючу норму для українських інформаційних та освітньо-наукових платформ по запобіганню прихованого російського впливу. При згадці (усному чи письмовому покликанні) російських інституцій освітнього, наукового та культурного характеру ЗМІ обов’язково мають додавати коментар на кшталт «інституція держави-агресора проти України».