У Києві не хочуть перейменовувати школу імені Хо Ши Міна

Керівник ГО "Декомунізація. Україна" Вадим Поздняков повідомив, що отримав відповідь від в.о. начальника управління освіти Деснянської у м.Києві райдержадміністрації Людмили Рожкової з приводу перейменування школи імені Хо Ши Міна.

У Києві з 1985 року існує школа, названа іменем в'єтнамського комуністичного діяча Хо Ши Міна. Хо Ши Мін - керівник комуністичного режиму у Північному В'єтнамі. У сучасній Соціалістичній республіці В'єтнам існує його культ. Найбільше місто держави перейменоване на його честь, а тіло Хо Ши Міна зберігається у спеціальному мавзолеї.

Директорка київської школи № 251 імені Хо Ши Міна Лариса Шульга вважає, що перейменовувати школу немає підстав, адже Хо Ши Міна немає у переліку осіб, що підлягають декомунізації, який склали в Українському інституті національної пам'яті.

При цьому чиновниці ігнорують примітку, що список носить рекомендаційний характер і "не є вичерпним".

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.