АНОНС: Вечір пам'яті до 100-річчя з дня народження Ігоря Юхновського

1 вересня виповнюється 100 років від дня народження першого очільника Українського інституту національної пам’яті, відомого українського фізика та громадсько-політичного діяча, Героя України Ігор Рафаїлович Юхновського.

Про це інформує УІНП.

У червні 2006 року Ігор Юхновський став першим очільником Українського інституту національної пам'яті. Одне з найбільших досягнень Ігоря Рафаїловича на цій посаді – це виведення теми Голодомору на національний рівень. Зокрема, завдяки зусиллям Ігорю Юхновському парламент прийняв закон "Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні" і у Києві був споруджений Меморіал жертв Голодомору.

Як фронтовик Другої світової, активно виступав за примирення між колишніми червоноармійцями та вояками УПА. У 2011 році заявив, що "комунізм завдав Україні не меншої шкоди, аніж фашизм". Вважав заборону компартії одним з головним здобутків Революції гідності. Юхновський зробив великий внесок у реалізацію проєкту із оприлюднення поіменних списків жертв Голодомору-геноциду по областям.

До розмови запрошені:

Олександр Алфьоров, Голова Українського інституту національної пам'яті;

Валентина Піскун, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАНУ;

Іван Заєць, український політик, народний депутат Верховної Ради України І, ІІ, III, IV та VI скликань;

Сергій Комісаренко, академік, секретар Національної академії наук України, директор Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України;

Борис Пономаренко, Міжнародний благодійний фонд національної пам'яті України;

Андрій Юхновський, онук Ігоря Рафаїловича Юхновського;

Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам'яті;

Коли: 1 вересня 2025, з 18:00 до 19:30.

Де: Інформаційний центр Музею Майдану (Майдан Незалежності, 18/2).

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.  

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".