Спецпроект

Парламенти Румунії, Молдови та Ірландії визнав Голодомор злочином проти людства і українського народу

Румунські депутати та сенатори проголосували у середу на спільному засіданні за Декларацію румунського парламенту про засудження навмисного голоду (Голодомору), якого зазнав український народ внаслідок радянської окупації у 1932 - 1933 роках

Про це повідомляє Європейська правда.

 

Румунські депутати та сенатори проголосували у середу на спільному засіданні за Декларацію румунського парламенту про засудження навмисного голоду (Голодомору), якого зазнав український народ внаслідок радянської окупації у 1932 - 1933 роках.

Декларація була підтримана 248 голосами "за" при одному "утримався".

Депутат від правлячої Національної ліберальної партії Румунії Александру Мурару наголосив, що Румунія історичним рішенням приєднується до демократичних та гідних держав усього світу, які визнають та урочисто беруть на себе не лише вшанування пам'яті жертв голоду 1932-1933 років, але й "визнання геноцидних, систематичних, прямих, цинічних, злочинних дій Радянського Союзу та його керівників з метою фізичного знищення української нації".

"Голодомор був унікальним вбивством на території Радянського Союзу за масштабами, темпами та характером злочинів, скоєних керівниками та інституціями Радянського Союзу. На початку 1930-х років мужність і рішучість українців чинити опір колективізації викликали нестримну ненависть тоталітарної системи.

Історики підрахували, що на початку 1930-х років відбулося понад 4 000 повстань та місцевих повстань проти колективізації, оподаткування, терору та насильства з боку радянської влади. (...) Втрати людських життів склали близько 10 мільйонів жертв. Реальні цифри ніколи не будуть відомі", - сказав він.

Декларація була зачитана на пленарному засіданні депутатом від групи національних меншин Ніколає Мирославом Петрецькі і визнає Голодомор злочином, скоєним проти українського народу і людства.

Водночас у документі висловлюється солідарність з українським народом, який постраждав у цій трагедії, віддається данина пам'яті мільйонам жертв штучного голоду 1932-1933 років.

Декларація також рішуче засуджує аналогічний злочинний метод, за допомогою якого румуни в Бессарабії були піддані навмисному, штучному голоду з метою примусової колективізації у 1946-1947 роках, та висловлює підтримку захисту та повазі основних прав і свобод людини.

Парламент Молдови 24 листопада 2022 року ухвалив декларацію, в якій ідеться, що

Теми

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.