Спецпроект

Парламенти Румунії, Молдови та Ірландії визнав Голодомор злочином проти людства і українського народу

Румунські депутати та сенатори проголосували у середу на спільному засіданні за Декларацію румунського парламенту про засудження навмисного голоду (Голодомору), якого зазнав український народ внаслідок радянської окупації у 1932 - 1933 роках

Про це повідомляє Європейська правда.

 

Румунські депутати та сенатори проголосували у середу на спільному засіданні за Декларацію румунського парламенту про засудження навмисного голоду (Голодомору), якого зазнав український народ внаслідок радянської окупації у 1932 - 1933 роках.

Декларація була підтримана 248 голосами "за" при одному "утримався".

Депутат від правлячої Національної ліберальної партії Румунії Александру Мурару наголосив, що Румунія історичним рішенням приєднується до демократичних та гідних держав усього світу, які визнають та урочисто беруть на себе не лише вшанування пам'яті жертв голоду 1932-1933 років, але й "визнання геноцидних, систематичних, прямих, цинічних, злочинних дій Радянського Союзу та його керівників з метою фізичного знищення української нації".

"Голодомор був унікальним вбивством на території Радянського Союзу за масштабами, темпами та характером злочинів, скоєних керівниками та інституціями Радянського Союзу. На початку 1930-х років мужність і рішучість українців чинити опір колективізації викликали нестримну ненависть тоталітарної системи.

Історики підрахували, що на початку 1930-х років відбулося понад 4 000 повстань та місцевих повстань проти колективізації, оподаткування, терору та насильства з боку радянської влади. (...) Втрати людських життів склали близько 10 мільйонів жертв. Реальні цифри ніколи не будуть відомі", - сказав він.

Декларація була зачитана на пленарному засіданні депутатом від групи національних меншин Ніколає Мирославом Петрецькі і визнає Голодомор злочином, скоєним проти українського народу і людства.

Водночас у документі висловлюється солідарність з українським народом, який постраждав у цій трагедії, віддається данина пам'яті мільйонам жертв штучного голоду 1932-1933 років.

Декларація також рішуче засуджує аналогічний злочинний метод, за допомогою якого румуни в Бессарабії були піддані навмисному, штучному голоду з метою примусової колективізації у 1946-1947 роках, та висловлює підтримку захисту та повазі основних прав і свобод людини.

Парламент Молдови 24 листопада 2022 року ухвалив декларацію, в якій ідеться, що

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.