Спецпроект

Парламенти Румунії, Молдови та Ірландії визнав Голодомор злочином проти людства і українського народу

Румунські депутати та сенатори проголосували у середу на спільному засіданні за Декларацію румунського парламенту про засудження навмисного голоду (Голодомору), якого зазнав український народ внаслідок радянської окупації у 1932 - 1933 роках

Про це повідомляє Європейська правда.

 

Румунські депутати та сенатори проголосували у середу на спільному засіданні за Декларацію румунського парламенту про засудження навмисного голоду (Голодомору), якого зазнав український народ внаслідок радянської окупації у 1932 - 1933 роках.

Декларація була підтримана 248 голосами "за" при одному "утримався".

Депутат від правлячої Національної ліберальної партії Румунії Александру Мурару наголосив, що Румунія історичним рішенням приєднується до демократичних та гідних держав усього світу, які визнають та урочисто беруть на себе не лише вшанування пам'яті жертв голоду 1932-1933 років, але й "визнання геноцидних, систематичних, прямих, цинічних, злочинних дій Радянського Союзу та його керівників з метою фізичного знищення української нації".

"Голодомор був унікальним вбивством на території Радянського Союзу за масштабами, темпами та характером злочинів, скоєних керівниками та інституціями Радянського Союзу. На початку 1930-х років мужність і рішучість українців чинити опір колективізації викликали нестримну ненависть тоталітарної системи.

Історики підрахували, що на початку 1930-х років відбулося понад 4 000 повстань та місцевих повстань проти колективізації, оподаткування, терору та насильства з боку радянської влади. (...) Втрати людських життів склали близько 10 мільйонів жертв. Реальні цифри ніколи не будуть відомі", - сказав він.

Декларація була зачитана на пленарному засіданні депутатом від групи національних меншин Ніколає Мирославом Петрецькі і визнає Голодомор злочином, скоєним проти українського народу і людства.

Водночас у документі висловлюється солідарність з українським народом, який постраждав у цій трагедії, віддається данина пам'яті мільйонам жертв штучного голоду 1932-1933 років.

Декларація також рішуче засуджує аналогічний злочинний метод, за допомогою якого румуни в Бессарабії були піддані навмисному, штучному голоду з метою примусової колективізації у 1946-1947 роках, та висловлює підтримку захисту та повазі основних прав і свобод людини.

Парламент Молдови 24 листопада 2022 року ухвалив декларацію, в якій ідеться, що

Теми

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.