Спецпроект

Парламенти Румунії, Молдови та Ірландії визнав Голодомор злочином проти людства і українського народу

Румунські депутати та сенатори проголосували у середу на спільному засіданні за Декларацію румунського парламенту про засудження навмисного голоду (Голодомору), якого зазнав український народ внаслідок радянської окупації у 1932 - 1933 роках

Про це повідомляє Європейська правда.

 

Румунські депутати та сенатори проголосували у середу на спільному засіданні за Декларацію румунського парламенту про засудження навмисного голоду (Голодомору), якого зазнав український народ внаслідок радянської окупації у 1932 - 1933 роках.

Декларація була підтримана 248 голосами "за" при одному "утримався".

Депутат від правлячої Національної ліберальної партії Румунії Александру Мурару наголосив, що Румунія історичним рішенням приєднується до демократичних та гідних держав усього світу, які визнають та урочисто беруть на себе не лише вшанування пам'яті жертв голоду 1932-1933 років, але й "визнання геноцидних, систематичних, прямих, цинічних, злочинних дій Радянського Союзу та його керівників з метою фізичного знищення української нації".

"Голодомор був унікальним вбивством на території Радянського Союзу за масштабами, темпами та характером злочинів, скоєних керівниками та інституціями Радянського Союзу. На початку 1930-х років мужність і рішучість українців чинити опір колективізації викликали нестримну ненависть тоталітарної системи.

Історики підрахували, що на початку 1930-х років відбулося понад 4 000 повстань та місцевих повстань проти колективізації, оподаткування, терору та насильства з боку радянської влади. (...) Втрати людських життів склали близько 10 мільйонів жертв. Реальні цифри ніколи не будуть відомі", - сказав він.

Декларація була зачитана на пленарному засіданні депутатом від групи національних меншин Ніколає Мирославом Петрецькі і визнає Голодомор злочином, скоєним проти українського народу і людства.

Водночас у документі висловлюється солідарність з українським народом, який постраждав у цій трагедії, віддається данина пам'яті мільйонам жертв штучного голоду 1932-1933 років.

Декларація також рішуче засуджує аналогічний злочинний метод, за допомогою якого румуни в Бессарабії були піддані навмисному, штучному голоду з метою примусової колективізації у 1946-1947 роках, та висловлює підтримку захисту та повазі основних прав і свобод людини.

Парламент Молдови 24 листопада 2022 року ухвалив декларацію, в якій ідеться, що

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.