Пам'ятник Катерині в Одесі загорнули у чорний пакет

На скульптуру Катерини II одягли чорний пакет, а сам пам'ятник оточили огорожею

Одеський пам'ятник "засновникам міста", основним елементом якого є статую російської імператриці Катерини ІІ, оточили дерев'яною огорожею. А статую замотали у поліетилен чорного кольору, що дуже нагадує мішок для трупів.

 

На огорожі з'явилося оголошення "Приносимо вибачення за тимчасові незручності. Ведуться підготовчі роботи з демонтажу та перенесення скульптурної композиції "Засновникам Одеси".

Усі роботи проводили комунальні служби Одеси.

Наперередодні, 5 листопада, Одеська міська рада підбила підсумки голосування щодо долі пам'ятника російській імператриці Катерині II, яке проводилось на сторінці громадських обговорень. Більшість учасників – 50,2% – висловились за його демонтаж з Катерининської площі.

За збереження пам'ятника на своєму місці проголосували 44,5%.

За словами мера Геннадія Труханова, це питання тепер винесуть на найближчу сесію міської ради, а він проголосує за знесення пам'ятника.

"Особисто я голосуватиму "за" демонтаж пам'ятника та перенесення його до парку імперського та радянського минулого, про ідею створення якого я розповідав кілька місяців тому", – заявив він.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.