Пам'ятник Катерині в Одесі загорнули у чорний пакет

На скульптуру Катерини II одягли чорний пакет, а сам пам'ятник оточили огорожею

Одеський пам'ятник "засновникам міста", основним елементом якого є статую російської імператриці Катерини ІІ, оточили дерев'яною огорожею. А статую замотали у поліетилен чорного кольору, що дуже нагадує мішок для трупів.

 

На огорожі з'явилося оголошення "Приносимо вибачення за тимчасові незручності. Ведуться підготовчі роботи з демонтажу та перенесення скульптурної композиції "Засновникам Одеси".

Усі роботи проводили комунальні служби Одеси.

Наперередодні, 5 листопада, Одеська міська рада підбила підсумки голосування щодо долі пам'ятника російській імператриці Катерині II, яке проводилось на сторінці громадських обговорень. Більшість учасників – 50,2% – висловились за його демонтаж з Катерининської площі.

За збереження пам'ятника на своєму місці проголосували 44,5%.

За словами мера Геннадія Труханова, це питання тепер винесуть на найближчу сесію міської ради, а він проголосує за знесення пам'ятника.

"Особисто я голосуватиму "за" демонтаж пам'ятника та перенесення його до парку імперського та радянського минулого, про ідею створення якого я розповідав кілька місяців тому", – заявив він.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.