На Донеччині виявлено зруйновану пам'ятку ХІХ століття

Через російську агресію Україна втратила ще одну пам'ятку

Штаб порятунку спадщини заявив, що у селі Прелесне у Донецькій області виявили зруйновану пам'ятку ХІХ століття - садибу Василя Бантиша.

Світлини понівеченої пам'ятки XIX століття опублікувала Евгения Калугина.

Коли саме постраждала пам'ятка достеменно невідомо.

Двоповерховий палац у стилі класицизму був зведений Василем Бантишем у середині ХІХ століття. В 1858 році садибу доповнили парком площею 66 га. У парковій зоні зростали 120 порід різноманітних дерев і чагарників. Центральну частину парку займало озеро з кам'яним містком і острівцями.

Маєток був пограбований більшовиками. Пізніше садиба стала санаторієм, а потім перейшла у власність Донецької залізниці, яка з неї зробила піонерський табір. У 1995 році піонертабір закрили, садибі надали статус пам'ятки місцевого значення. Відтоді пам'ятка стояла занедбаною.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.