Спецпроект

Окупанти Маріуполя знесли пам'ятник жертвам Голодомору

Російські окупанти вранці 19 жовтня демонтували меморіал жертвам Голодомору

Про це повідомляє Українська правда.

 

Пам'ятник демонтували за допомогою автокрана. Окупанти заявили, що граніт перероблять на будматеріали.

Пособниця окупантів, представниця центрального штабу громадської організації "Молода Республіка" Євгенія Кротова заявила, що окупанти не воюють із пам'ятниками, а прибирають символ "дезінформації на державному рівні".

Поплічник російських загарбників, кандидат історичних наук Артьом Бобровський стверджує, що Голодомору в Україні не було.

За його словами, найбільше постраждала від голоду 1932-33 років зовсім не Україна і не Донбас, а Казахстан, Поволжя і Північний Кавказ. 

Викладачка Приазовського державного технічного університету Ольга Шмачкова заявила, що жителям Маріуполя "не варто ятрити душі нагадуваннями про трагедії минулого".

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.