У Києві оцифрували 15 культурно-історичних об’єктів

Туристично-культурний хаб "Київ Цифровий" презентував проєкт, на якому у форматі АR можна побачити важливих для Києва постатей

Туристично-культурний хаб "Київ Цифровий" презентував проєкт, на якому у форматі АR можна побачити важливих для Києва постатей. Про це повідомив керівник цифрової трансформації Києва Петро Оленич.

"Продовжуємо розвивати культурний напрям за допомогою "цифри". Ще 15 історичних об'єктів Києва можна побачити у форматі AR", – написав Петро Оленич.

До колекції AR-експонатів ввійшов засновник Києва Кий, магічні звірі з картин Марії Примаченко, історичні постаті та будівлі часів Київської Русі.

Використані технології доповненої реальності на проєкті не мають аналогів в Україні, за приклади бралися успішні світові кейси з 3D-моделінгу.

Побачити 15 архітектурних шедеврів, містичних істот та постатей можна за посиланням. А також офлайн, відсканувавши QR-коди на будівлях із мапи.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.