У Києві вирішили демонтувати уже демонтованого Пушкіна

Робоча група при Київській міській державній алміністрації ухвалила рішення "негайно прибрати погруддя російського поета Олександра Пушкіна та меморіальну дошку радянській письменниці Ванді Василевській із публічного простору столиці". 

Про це повідомив голова робочої групи, заступник голови КМДА зі здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів.

Зауважимо, що меморіальну дошку на честь Ванди Василевської по вулиці Шовковичній зняли ще у 2016 році. А погруддя Олександра Пушкіна було скинуто з постамента невідомими 11 жовтня 2022 року.

Тож у рішенні робочої групи йдеться швидше про юридичне оформлення уже зробленої роботи.

Водночас чиновник нагадав, що пам'ятники Пушкіну (у парку Пушкіна на проспекті Перемоги) та Щорсу (на перехресті бульвара Тараса Шевченка і вулиці Симона Петлюри) мають статус пам'яток національного значення, а тому їх демонтаж потребує дозволу Міністерства культури та інформаційної політики.

 

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.