У Києві вирішили демонтувати уже демонтованого Пушкіна

Робоча група при Київській міській державній алміністрації ухвалила рішення "негайно прибрати погруддя російського поета Олександра Пушкіна та меморіальну дошку радянській письменниці Ванді Василевській із публічного простору столиці". 

Про це повідомив голова робочої групи, заступник голови КМДА зі здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів.

Зауважимо, що меморіальну дошку на честь Ванди Василевської по вулиці Шовковичній зняли ще у 2016 році. А погруддя Олександра Пушкіна було скинуто з постамента невідомими 11 жовтня 2022 року.

Тож у рішенні робочої групи йдеться швидше про юридичне оформлення уже зробленої роботи.

Водночас чиновник нагадав, що пам'ятники Пушкіну (у парку Пушкіна на проспекті Перемоги) та Щорсу (на перехресті бульвара Тараса Шевченка і вулиці Симона Петлюри) мають статус пам'яток національного значення, а тому їх демонтаж потребує дозволу Міністерства культури та інформаційної політики.

 

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.