У Києві вирішили демонтувати уже демонтованого Пушкіна

Робоча група при Київській міській державній алміністрації ухвалила рішення "негайно прибрати погруддя російського поета Олександра Пушкіна та меморіальну дошку радянській письменниці Ванді Василевській із публічного простору столиці". 

Про це повідомив голова робочої групи, заступник голови КМДА зі здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів.

Зауважимо, що меморіальну дошку на честь Ванди Василевської по вулиці Шовковичній зняли ще у 2016 році. А погруддя Олександра Пушкіна було скинуто з постамента невідомими 11 жовтня 2022 року.

Тож у рішенні робочої групи йдеться швидше про юридичне оформлення уже зробленої роботи.

Водночас чиновник нагадав, що пам'ятники Пушкіну (у парку Пушкіна на проспекті Перемоги) та Щорсу (на перехресті бульвара Тараса Шевченка і вулиці Симона Петлюри) мають статус пам'яток національного значення, а тому їх демонтаж потребує дозволу Міністерства культури та інформаційної політики.

 

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.