IN MEMORIAM: Помер історик Марко Бойцун

На 72 році життя у Лондоні відійшов у вічність британський економіст і політолог українського походження Марко Бойцун

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив історик Андрій Здоров.

Марко Бойцун народився в Австралії в родині українських емігрантів. Його батько Роман Бойцун служив у батальйоні "Нахтігаль" та дивізії СС "Галичина".
Марко здобув ступінь доктора філософії в Йоркському університеті (Торонто). Ще під час навчання він захопися соціалістичними ідеями та став членом групи троцькістів та анархістів, куди входили також відомі згодом історики Іван-Павло Химка та Богдан Кравченко. Із цим пов'язана була й тема його дисертації "Робітничий рух і національне питання в Україні: 1880-1920", захищеної в 1985 році.
Там само в Канаді він долучився до комітетів захисту політв'язнів в СРСР та видання журналу "Діалог", гаслом якого було "За соціалізм і демократію в самостійній Україні".
Після 1991 року він неодноразово приїздив до України, курував проєкти з підготовки українських держслужбовців у галузі євроінтеграції. Тоді він вже викладав економіку в університеті Лондона.
Саме Марко зіграв головну роль у збиранні коштів на перше українське видання книги засновників українського комунізму Василя Шахрая та Сергія Мазлаха "До хвилі". До того книга виходила друком у Росії (1919) та США (1967 та 1970 англійською мовою). Без нього навряд чи наше видання побачило би світ.
В останні роки, вже відчуваючи важку хворобу, Марко повернувся до теми своєї дисертації. Зібравши нові дані та матеріали, він переробив та видав її як книгу "Робітничий рух і національне питання в Україні. 1880-1918", перша частина якої вийшла в 2017 р., а повністю книга - в 2021 році. 
До останніх днів Бойцун брав активну участь в компанії солідарності з Україною Ukraine Socialist Solidarity Campaign.
 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.