АНОНС: Ідея Грушевського ‒ проєкт Кричевського: виставка пам’яті Володимира Антоновича
Бесіда відбудеться 25 березня о 15:00 в Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського
Про це повідомили на Facebook сторінці Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського.
На попередній зустрічі, яка відкрила цикл бесід "ВЕЛИКИЙ ТАНДЕМ: Кричевський і Грушевський", ми спробували з'ясувати, коли ж "обнялися долі" двох талановитих людей, які понад чверть століття творили спільні проєкти, що увійшли в скарбницю національної історії та культури.
Намальовували собі деталі незафіксованої першої зустрічі, яка, найвірогідніше, відбулася не без протекції Миколи Садовського. Залучали нові джерела, щоб спростувати чимало деталей, зафіксованих у пізніших спогадах. Намагалися гуртом упізнати серед щасливих засновників Української академії мистецтв, зображених на маловідомому шаржі Івана Бурулі, і Василя Кричевського.
25 березня о 15:00 на вас чекає бесіда друга: "Ідея Грушевського ‒ проєкт Кричевського: виставка пам'яті Володимира Антоновича". Саме в цей день, 25 березня 1928-го, відбулося відкриття експозиції.
Великий тандем розширився, на перший план вийшла постать Володимира Антоновича. А новий проєкт став одночасно і пошаною пам'яті видатного історика, і вхідчинами до будинку на Володимирській, 35, який заходами Михайла Грушевського наприкінці літа 1927 року отримала Історична секція ВУАН.
Пізніше, упродовж 1928‒1929 років, Василь Кричевський реалізує у стінах, де оживала українська історія в наукових пошуках, відкриттях і виданнях, унікальний проєкт оздоблення наукової установи в національному стилі.
Академічні протоколи і стримані хроніки про вшанування в березні 1928-го 20-х роковин смерті В. Антоновича — "хрещеного батька" М. Грушевського в науці — напевно завершилися б енциклопедичною довідкою, якби...
Якби не художній проєкт виставки, розроблений Василем Кричевським з його авторським підписом і датою "5/ІІІ 1928 р.", виявлений декілька років тому в Центральному державному історичному архіві України в Києві.
Якби не пожовклі світлини з детальною фіксацією експозиції виставки, які тоді ж пощастило тримати в руках. Фондові зібрання архівів й Інституту рукопису, музейні колекції й інвентарні книги — все це натхненно вивчали в пошуках слідів меморіальних предметів, які "пишалися" на експозиції.
Не приховували захвату, коли відкривали теки з величезними фото професора Антоновича в колі його учнів чи учасників археологічних з'їздів, вдивлялися в юне, молоде і старше обличчя вченого. А потім, порівнюючи, впізнавали на фотографіях з виставки. А ось конверт з етикетками. А ось дивовижно оздоблені грамоти найповажніших товариств.
А де нині перша спроба Івана Труша створити в 1899‒1900 рр. образ київського професора для НТШ? Капризний митець перемалював портрет наново, а попередній залишив у дар Антоновичу в його знаменитому будиночку з мезоніном на розі Жилянської і Кузнечної. На нас чекала удача: "першу спробу" виявляємо в Національному історичному музеї України.
А де експозиційна домінанта — мармуровий бюст Володимира Боніфатійовича італійського скульптора Луїджі Йоріні 1892 р., який у 1960-х викинули на смітник? З цим теж пощастило! До війни він прикрашав експозицію Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.
Не поталанило лише з портретами Івана Ґонти та його дружини, які 1860 р. В. Антонович і придбав для власної збірки. Однак вперті "пошуки Ґонти" не пройшли марно. Винагородою стали виявлені на цьому шляху документи про великий тандем: список виконаних В. Кричевським проєктів та ескізів гербів, печаток, грошовий знаків, монет доби Української Центральної Ради (всього 153 одиниці).
І тепер кожний, кому презентували цей список, перебуває у стані пошуків-роздумів: де зберігаються оригінали цього доробку Кричевського і кому пощастить його виявити.
Вартість — 100 грн.
Реєстрація за посиланням.
