У Краматорську з'явилися вулиці Пластова, Любомира Гузара та Квітки Цісик

В Краматорську та районі перейменували парк Пушкіна та ще 307 вулиць.

Про перейменування в місті Краматорськ йдеться в розпорядженні Краматорської міської ради.

Серед місцевих жителів це питання обговорювали з 14 грудня 2022 року по 14 лютого 2023 року. До уваги не брали пропозиції, які писали анонімно.  "У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України перейменування вулиць, провулків та інших об'єктів, назви яких пов'язані з державою-агресором та її союзниками <…> змінено назву перейменування 307-и вулиць та провулків та міського парку", — йдеться у розпорядженні.

Так, парк Пушкіна тепер буде називатись "Family Park". Також в Краматорську тепер замість радянських назв з'являться вулиці Героїв Азовсталі, Гвардії наступу, Степана Чубенка, Миколи Кулініча, Олекси Довбуша, Богдана Ступки, Ягідна, Червоної калини, Соняшникова та інші.

Також з'явилася вулиця Пластова, вихованців Пласту Любомира Гузара та Квітки Цісик.

Порівняти старі та нові назви можна у таблиці.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.