Україна посіла 79-те місце у світовому рейтингу свободи слова

«Репортери без кордонів» (RSF) оприлюднили Всесвітній індекс свободи слова у 2023 році. Про це повідомляється на сайті організації.

Про це повідомляється на сайті організації.

Згідно з ним склали рейтинг 180 країн світу. Україна в ньому посідає 79-у сходинку.

"Розв'язаний Росією 24 лютого 2022 року збройний конфлікт ставить під загрозу виживання українського медіапростору. У цій інформаційній війні країна перебуває на передовій протидії експансії кремлівської пропагандистської системи", — йдеться на сторінці України в Індексі-2023.

агалом, як зазначено в описовій частині звіту Всесвітнього індексу, ситуація зі свободою преси є "дуже серйозною" у 31 країні, "складною" у 42 і "проблемною" у 55, тоді як вона є "хорошою" або "скоріше хорошою" у 52 країнах. Іншими словами, умови для заняття журналістикою погані в 7 країнах з 10 і задовільні лише в 3 країнах з 10.

Найкращі умови для роботи мають журналісти у Норвегії, Ірландії, Данії, Швеції, Фінляндії. Найгірші – у Туркменістані, Ірані, В'єтнамі, Китаї та Північній Кореї.

"Москва в рекордно короткі терміни створила новий медіаарсенал для поширення кремлівського дискурсу на окупованих територіях Півдня України. – йдеться у звіті. – Важка доля спіткала останні незалежні російські ЗМІ, заборонені, заблоковані та/або оголошені "іноземними агентами". Воєнні злочини, вчинені росією в Україні, стали причиною того, що ця країна має один із найгірших показників Рейтингу". У ньому росія посіла 164-те місце.

Минулого року в рейтингу свободи слова Україна посідала 106-у сходинку.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.