Україна посіла 79-те місце у світовому рейтингу свободи слова

«Репортери без кордонів» (RSF) оприлюднили Всесвітній індекс свободи слова у 2023 році. Про це повідомляється на сайті організації.

Про це повідомляється на сайті організації.

Згідно з ним склали рейтинг 180 країн світу. Україна в ньому посідає 79-у сходинку.

"Розв'язаний Росією 24 лютого 2022 року збройний конфлікт ставить під загрозу виживання українського медіапростору. У цій інформаційній війні країна перебуває на передовій протидії експансії кремлівської пропагандистської системи", — йдеться на сторінці України в Індексі-2023.

агалом, як зазначено в описовій частині звіту Всесвітнього індексу, ситуація зі свободою преси є "дуже серйозною" у 31 країні, "складною" у 42 і "проблемною" у 55, тоді як вона є "хорошою" або "скоріше хорошою" у 52 країнах. Іншими словами, умови для заняття журналістикою погані в 7 країнах з 10 і задовільні лише в 3 країнах з 10.

Найкращі умови для роботи мають журналісти у Норвегії, Ірландії, Данії, Швеції, Фінляндії. Найгірші – у Туркменістані, Ірані, В'єтнамі, Китаї та Північній Кореї.

"Москва в рекордно короткі терміни створила новий медіаарсенал для поширення кремлівського дискурсу на окупованих територіях Півдня України. – йдеться у звіті. – Важка доля спіткала останні незалежні російські ЗМІ, заборонені, заблоковані та/або оголошені "іноземними агентами". Воєнні злочини, вчинені росією в Україні, стали причиною того, що ця країна має один із найгірших показників Рейтингу". У ньому росія посіла 164-те місце.

Минулого року в рейтингу свободи слова Україна посідала 106-у сходинку.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.