У Луцьку відкрили новий музейний простір "Окольний замок"

у Луцьку відкрили музейний простір «Окольний замок» з підземеллями

Про це повідомляє Район.in.ua.

Реставрація та створення музейного простору відбулась за грантові кошти Євросоюзу й співфінансування з міського бюджету, на суму майже півтора мільйона євро, – каже архітектор Василь Дузь-Крятченко.

Роботи тривали з 2014-го по 2021 роки, окрім реставрації архітектури, впорядкували навколишній простір, а офіційне відкриття переносилося через повномасштабне вторгнення Росії.

Комплекс об'єднав Вежу Чорторийських, фрагмент оборонного муру та підземелля колегіуму єзуїтів.

До експонованого простору входять 18 кімнат і 4 коридори. Також є локація з мультимедійною системою інтерактивного смарт-табло. Завдяки йому, відвідувачі можуть самостійно ознайомитися, як змінювався Луцьк упродовж початку ХVI стoліття й до сьогодення. Діє зала лицарства, облаштована зразками обладунків, які могли використовувати у Луцькій війні 1431 року.

Наприкінці травня 2020 року в історико-культурному заповіднику "Старий Луцьк" під час археологічної розвідки виявили раніше невідомі історикам "таємні" кімнати. На початку вересня 2020 року археологи розкопали 25 метрів підземель.

У квітні 2021 року у Луцьку презентували об'єднані нововідкриті підземелля вежі Чарторийських та підземелля Колегіуму єзуїтів у єдиний комплекс. Це нові підземелля раннього модерного часу – середини 17 століття.

У серпні 2021 року завершилися археологічні та будівельні роботи у нововідкритих підземеллі вежі Чарторийських та підземеллі Колегіуму єзуїтів, які об'єднали в єдиний комплекс. Відкрити підземелля для відвідувачів планували у травні 2022 року, проте завадило повномасштабне вторгнення.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.