У Луцьку відкрили новий музейний простір "Окольний замок"

у Луцьку відкрили музейний простір «Окольний замок» з підземеллями

Про це повідомляє Район.in.ua.

Реставрація та створення музейного простору відбулась за грантові кошти Євросоюзу й співфінансування з міського бюджету, на суму майже півтора мільйона євро, – каже архітектор Василь Дузь-Крятченко.

Роботи тривали з 2014-го по 2021 роки, окрім реставрації архітектури, впорядкували навколишній простір, а офіційне відкриття переносилося через повномасштабне вторгнення Росії.

Комплекс об'єднав Вежу Чорторийських, фрагмент оборонного муру та підземелля колегіуму єзуїтів.

До експонованого простору входять 18 кімнат і 4 коридори. Також є локація з мультимедійною системою інтерактивного смарт-табло. Завдяки йому, відвідувачі можуть самостійно ознайомитися, як змінювався Луцьк упродовж початку ХVI стoліття й до сьогодення. Діє зала лицарства, облаштована зразками обладунків, які могли використовувати у Луцькій війні 1431 року.

Наприкінці травня 2020 року в історико-культурному заповіднику "Старий Луцьк" під час археологічної розвідки виявили раніше невідомі історикам "таємні" кімнати. На початку вересня 2020 року археологи розкопали 25 метрів підземель.

У квітні 2021 року у Луцьку презентували об'єднані нововідкриті підземелля вежі Чарторийських та підземелля Колегіуму єзуїтів у єдиний комплекс. Це нові підземелля раннього модерного часу – середини 17 століття.

У серпні 2021 року завершилися археологічні та будівельні роботи у нововідкритих підземеллі вежі Чарторийських та підземеллі Колегіуму єзуїтів, які об'єднали в єдиний комплекс. Відкрити підземелля для відвідувачів планували у травні 2022 року, проте завадило повномасштабне вторгнення.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.