У Любліні українці провели прибирання на могилах воїнів УНР

Члени Українського товариства разом з дітьми провели прибирання на могилах воїнів Української Народної Республіки на православному кладовищі в Любліні.

Як передає Укрінформ, про Українське товариство (Люблін, Польща) повідомило на своїй фейсбук-сторінці.

"Сьогодні прибирали ми могили воїнів Української Народної Республіки, що знаходяться на православному кладовищі в Люблині. У прибиранні традиційно взяли участь члени Українського Товариства з дітьми, але прибули також нові особи, які вперше включилися в це благородне діло. Подяка за підтримку Генеральному консульству України в Люблині.

Ці могили – це для українців Люблина місце національної пам'яті, адже на нашу пам'ять заслуговують ті, хто боровся за волю України понад 100 років тому…",  – наголосили у товаристві.

Подяка за підтримку висловлена Генеральному консульству України в Любліні, а також усім, хто своєю працею вшанував пам'ять борців за волю України напередодні Дня Незалежності України та 103-ї річниці Варшавської битви.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".