Інавгураційну лекцію у Могилянці цьогоріч прочитає Сергій Плохій

1 вересня Національний університет "Києво-Могилянська академія" запрошує приєднатися до Інавгураційної лекції.

1 вересня, у п'ятницю, о 10:00 запрошуємо всіх першокурсників приєднатися до традиційної події, яка розпочинає навчальний рік у Могилянці – Інавгураційної лекції.

Цьогоріч перед могилянською спільнотою виступатиме професор Сергій Плохій.

Сергій Плохій – професор історії України, директор Українського науково-дослідного інституту Гарвардського університету, провідний експерт із питань історії України, Росії та Східної Європи.

Має багато публікацій із міжнародної історії Другої світової і Холодної війни. Його книги отримали численні нагороди, зокрема премію Лайонела Ґелбера за найкращу англомовну книгу про міжнародні відносини та премію Бейлі Ґіффорд за нон-фікшн (Великобританія).

Його останню книгу The Russo-Ukrainian War: The Return of History видали W.W. Norton у США та Penguin у Великобританії у травні 2023 року.

Лекція відбудеться наживо в Актовій залі КМЦ (вул. Іллінська, 9; 3 поверх).

Водночас подія транслюватиметься онлайн в Актовій залі 1-корпусу НаУКМА (1-217) та Колізеї (2 поверх КМЦ).

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.