Інавгураційну лекцію у Могилянці цьогоріч прочитає Сергій Плохій

1 вересня Національний університет "Києво-Могилянська академія" запрошує приєднатися до Інавгураційної лекції.

1 вересня, у п'ятницю, о 10:00 запрошуємо всіх першокурсників приєднатися до традиційної події, яка розпочинає навчальний рік у Могилянці – Інавгураційної лекції.

Цьогоріч перед могилянською спільнотою виступатиме професор Сергій Плохій.

Сергій Плохій – професор історії України, директор Українського науково-дослідного інституту Гарвардського університету, провідний експерт із питань історії України, Росії та Східної Європи.

Має багато публікацій із міжнародної історії Другої світової і Холодної війни. Його книги отримали численні нагороди, зокрема премію Лайонела Ґелбера за найкращу англомовну книгу про міжнародні відносини та премію Бейлі Ґіффорд за нон-фікшн (Великобританія).

Його останню книгу The Russo-Ukrainian War: The Return of History видали W.W. Norton у США та Penguin у Великобританії у травні 2023 року.

Лекція відбудеться наживо в Актовій залі КМЦ (вул. Іллінська, 9; 3 поверх).

Водночас подія транслюватиметься онлайн в Актовій залі 1-корпусу НаУКМА (1-217) та Колізеї (2 поверх КМЦ).

 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.