АНОНС: Вплив інтелектуалів на українську історію. В’ячеслав Липинський.

Будинок кіно запрошує 26 травня на діалоги з істориком Ігорем Гиричем.

Про це повідомив кінокритик Сергій Тримбач. 

"Вплив інтелектуалів на українську історію. В'ячеслав Липинський" - це друга бесіда історика Ігоря Гирича, який є автором книги "В'ячеслав Липинський: хлібороб і жовнір" (співвідношення демократичного і консервативного в його історіографії).

Діалогічність забезпечують Сергій Тримбач.
"В особі В'ячеслава Липинського українці мають унікальну людину, яка торувала нові шляхи в суспільнознавчій науці, йшла проти загальної громадсько-політичної течії, виголошувала непопулярні думки, діаметрально протилежні загальноприйнятим у громадянстві […] Липинський першим запропонував питання самостійності України вважати альфою і омегою політичної боротьби українців за національне визволення. Лише максимальний постулат - осягти чин здобуття держави [,,,] Половинчасті кроки, поступки, компроміси, запобігання перед ворогом не дадуть результату", - процитував Сергій Тримбач уривок з книги Ігоря Гирича. 

Коли: 26 травня, початок о 17:00.

Де: Будинок кіно, Блакитна вітальня.

Вхід вільний.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.