АНОНС: Ленкція "Антропологія війни"

17 лютого у Києві в рамках проєкту “Інтелектуальні вечори у просторі ПЕН” відбудеться лекція Марини Гримич “Антропологія війни” на підтримку Збройних сил України

Що таке антропологія війни і з якими етичними проблемами зіткнулися ми як дослідники і як люди під час війни? Як антропологи скооперувалися з соціологами, фольклористами та дослідниками усної історії і культурних практик цифрового середовища? Чим ми можемо знадобитися суспільству?
Марина Гримич — антропологиня, етнологиня (докторка історичних наук), фольклористка (кандидатка філологічних наук), професор. Директорка видавництва "Дуліби", менеджерка культурних проєктів.
Захід відбудеться наживо у просторі ПЕН на Подолі, за адресою: вул. Лук'янівська, 14а.
Умовою участі є благодійний внесок, мінімальна сума — 100 грн.
У рамках цієї події ми підтримуємо бійців 24-ї бригади, які збирають гроші на нічник, тепловізор і ремонт авто. Кошти підуть на рахунок Благодійного фонду "Сила матерів України"
Підтримати:
Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/ARyituddB7
Номер картки банки 5375 4112 0034 5606
Після сплати внеску потрібно заповнити реєстраційну онлайн-форму https://forms.gle/FasXA8vKXtkeuhr18
Якщо у вас виникнуть запитання, звертайтесь: alycebondarenko@gmail.com, +380687484611, Аліса Бондаренко.
Нагадаємо, що мета "Інтелектуальних вечорів" — повернути офлайн-події у культурне життя столиці, а також підтримати волонтерські ініціативи, які збирають кошти на потреби українських захисників та захисниць.
Організатор заходу – PEN Ukraine у партнерстві з Національним університетом "Києво-Могилянська академія".
 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.