На території "Херсонеса Таврійського" російські окупанти зводять новий амфітеатр

На території "Херсонеса Таврійського" військові будівельники окупаційної армії зводять новий амфітеатр.

Про це повідомила Спілка археологів України.

"Ці дії здійснюють підлеглі Військово-будівельного комплексу Міноборони росії (ВБК). Вони продовжують будівельні роботи по створенню так званого історико-археологічного парку "Херсонес Таврійський" та руйнуванню культурного та археологічного ландшафту", - зазначили у Спілці археологів України.

Також зауважили, що зовнішній вигляд усіх будівель відповідатиме загальній імперській концепції: псевдовізантійська стилістика в "новому" прочитанні, з використанням "сучасних" технологій і матеріалів.

Проєкт курує Патріарша ради з культури, роботи ведуться за дорученням президента росії, за фінансової та організаційної підтримки фонду "Моя історія".

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.