«Скіфське золото» повернуть в Україну

Верховний суд Нідерландів зобов’язав музей Алларда Пірсона передати Національному музею історії України музейні експонати з виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі».

Про це інформує Міністерство культури та інформаційної політики України. 
Після майже 10 років судових баталій Верховний суд Нідерландів зобов'язав музей Алларда Пірсона передати Національному музею історії України музейні експонати з виставки "Крим – золотий острів у Чорному морі", орієнтовна вартість яких складає 10 млн євро.

Музей Алларда Пірсона в Амстердамі отримав об'єкти у тимчасове користування з чотирьох музеїв Криму у 2014 році. Коли Росія анексувала півострів, стало незрозуміло, кому передавати ці предмети: музеям в окупованому Криму чи Україні.

14 грудня 2016 року суд Амстердама вирішив повернути Україні "скіфське золото", однак у січні 2017 року кримські музеї почали процес оскарження рішення. Суд в Амстердамі в 2021 році ухвалив рішення на користь України.

"Кримські музеї" звернулися до Верховного Суду, який 9 червня постановив, що скарби є культурною спадщиною всієї України. Тепер, коли Верховний Суд ухвалив це рішення, суперечка нарешті завершилася.

"Рішення Верховного Суду поставило крапку в цій суперечці. Музей Алларда Пірсона має передати мистецькі цінності державі Україна, а не кримським музеям", – йдеться у рішенні суду.

В лютому 2014 року колекція "скіфського золота" була вивезена в Амстердам для участі у виставці "Крим: золото і таємниці Чорного моря", яка проходила в Музеї Пірсона.

Виставка складається з колекцій п'яти музеїв, один з яких розташований у Києві, а чотири – в Криму. Серед 500 експонатів виставки – артефакти зі скіфського золота, церемоніальний шолом, коштовне каміння і мечі стародавніх греків і скіфів.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.