Директор музею в окупованому Криму потрапив під санкції ЄС і Швейцарії через викрадення картин із Херсона

Директор музею в незаконно окупованому Криму Андрій Мальгін потрапив під санкції Євросоюзу та Швейцарії за те, що зберігає тисячі мистецьких творів, викрадених із Херсона.

Про це йдеться у санкційному списку від 23 червня, повідомляє Суспільне.

Європейський союз 23 червня запровадив одинадцятий пакет санкцій, зокрема і проти Мальгіна. Швейцарія приєдналася до цих санкцій 16 серпня.

"Андрій Мальгін є директором Центрального музею Тавриди в Сімферополі, в незаконно анексованому Криму. Твори мистецтва перевезли з Херсонського художнього музею до Центрального музею Тавриди в Сімферополі, де вони наразі зберігаються під його контролем. Перебуваючи на посаді, Андрій Мальгін несе відповідальність за підтримку та реалізацію дій і політики, які підривають і загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України", — йдеться у поясненні Євросоюзу.

Також під санкції ЄС потрапила Наталія Леонідівна Десятова (Лютова), яку в липні 2022 року російська окупаційна влада поставила "директоркою" Херсонського музею. За даними ЄС, саме під контролем Десятової мистецькі роботи з Херсона вивезли в окупований Крим.

Уряд США окремо запровадив санкції проти Десятової за те, що вона "займалася або намагалася займатися діяльністю, яка підриває мир, безпеку, політичну стабільність або територіальну цілісність Сполучених Штатів, їхніх союзників або партнерів, від імені або в інтересах, прямо чи опосередковано, уряду Російської Федерації". За даними Державного департаменту США, Десятова керувала крадіжкою приблизно 10 000 предметів з колекції Херсонського музею.

У жовтні-листопаді 2022 року, незадовго до звільнення Херсона, російські військові незаконно забрали багато мистецьких творів із художнього музею. Картини та інші об'єкти забрали до Сімферопольського художнього музею (також відомого як Центральний музей Тавриди), який очолює Андрій Мальгін.

Художній музей російські окупанти розікрали на початку листопада 2022-го, з колекції, яка налічувала майже 14 тисяч одиниць, незаконно вилучили понад 11 тисяч творів мистецтва. Після відходу російських військ з міста будівля музею двічі потрапляла під обстріл і зазнавала ушкоджень. Зараз працівники Херсонського художнього музею продовжують ідентифікацію картин із колекції, викрадених росіянами.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.