Директор музею в окупованому Криму потрапив під санкції ЄС і Швейцарії через викрадення картин із Херсона

Директор музею в незаконно окупованому Криму Андрій Мальгін потрапив під санкції Євросоюзу та Швейцарії за те, що зберігає тисячі мистецьких творів, викрадених із Херсона.

Про це йдеться у санкційному списку від 23 червня, повідомляє Суспільне.

Європейський союз 23 червня запровадив одинадцятий пакет санкцій, зокрема і проти Мальгіна. Швейцарія приєдналася до цих санкцій 16 серпня.

"Андрій Мальгін є директором Центрального музею Тавриди в Сімферополі, в незаконно анексованому Криму. Твори мистецтва перевезли з Херсонського художнього музею до Центрального музею Тавриди в Сімферополі, де вони наразі зберігаються під його контролем. Перебуваючи на посаді, Андрій Мальгін несе відповідальність за підтримку та реалізацію дій і політики, які підривають і загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України", — йдеться у поясненні Євросоюзу.

Також під санкції ЄС потрапила Наталія Леонідівна Десятова (Лютова), яку в липні 2022 року російська окупаційна влада поставила "директоркою" Херсонського музею. За даними ЄС, саме під контролем Десятової мистецькі роботи з Херсона вивезли в окупований Крим.

Уряд США окремо запровадив санкції проти Десятової за те, що вона "займалася або намагалася займатися діяльністю, яка підриває мир, безпеку, політичну стабільність або територіальну цілісність Сполучених Штатів, їхніх союзників або партнерів, від імені або в інтересах, прямо чи опосередковано, уряду Російської Федерації". За даними Державного департаменту США, Десятова керувала крадіжкою приблизно 10 000 предметів з колекції Херсонського музею.

У жовтні-листопаді 2022 року, незадовго до звільнення Херсона, російські військові незаконно забрали багато мистецьких творів із художнього музею. Картини та інші об'єкти забрали до Сімферопольського художнього музею (також відомого як Центральний музей Тавриди), який очолює Андрій Мальгін.

Художній музей російські окупанти розікрали на початку листопада 2022-го, з колекції, яка налічувала майже 14 тисяч одиниць, незаконно вилучили понад 11 тисяч творів мистецтва. Після відходу російських військ з міста будівля музею двічі потрапляла під обстріл і зазнавала ушкоджень. Зараз працівники Херсонського художнього музею продовжують ідентифікацію картин із колекції, викрадених росіянами.

 

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".