Тривають зйомки фільму «Лемик. Постріл в обороні мільйонів»

Під час зйомок фільму «Лемик. Постріл в обороні мільйонів» відзняли багатолюдні сцени у суді.

Фотографіями знімального процесу поділилася продюсерка фільму Уляна Греділь.

"Кіностудія Апостольська Чота продовжує зйомки фільму "Лемик. Постріл в обороні мільйонів". Дякуємо за допомогу усім, хто долучився до цієї нелегкої багатолюдної сцени у суді", - написала Уляна Греділь.

Під час зйомок фільму 15 березня біля палацу Сапіг у Львові (що на вулиці Коперника, 40-А), де працює Українське товариство охорони пам'яток історії та культури, громадяни обурилися наявністю комуністичної символіки на знімальному майданчику. Місцева мешканка викликала поліцію, помітивши вивіску з написом "Хай живе велика Батьківщина - Союз Радянських Соціалістичних Республік".

Фільм "Лемик. Постріл в обороні мільйонів" - це історична робота про українських націоналістичний рух, який вирував у 1933 році у Львові. Ідею фільму запропонував отець Михайло Греділь. Головним героєм стрічки є 18-річний студент і боєць ОУН Микола Лемик, який, у спробі звернути уваги світу на проблему українського Голодомору, скоює замах на начальника канцелярії радянського консульства.

 

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.