АНОНС: Чого ми ще не знаємо про Михайла Грушевського?

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського 6 жовтня запрошує на (не)академічну дискусію «Чого ми ще не знаємо про Михайла Грушевського?».

Музей продовжує відзначати 157-у річницю з дня народження Михайла Грушевського. 

"Скільки студентів "пройшло" через лекції Михайла Грушевського і чи був професор лектором атрактивним; подивуємось, як дописували за вченого його "Ілюстровану історію" у 1940-их; "намалюємо" портрет на основі спогадів про керманича українського руху та згадаємо, як він пишався своєю бородою-"онуфрійкою" і чому не любив їздити на авто по Києву; поговоримо про те, чи любив гроші Михайло Грушевський і як вів свою "касу".

Спробуємо зрозуміти, як в одному реченні можна поєднати "Грушевський не створив українське військо і розігнав трьохтисячну армію". А може хтось зможе пояснити, чому голова Української Центральної Ради "втік" з Києва 25 січня 1918-го, коли в місто зайшла московсько-большевицька орда Муравйова? І врешті втішимося, що нема кінця-краю нашим пошукам іконографічних джерел, які "заховалися" в архівних нетрях, а ми їх все одно дістаємо звідти", - йдеться в анонсі події.

Коли: 6 жовтня о 15:00

Де: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського, вул. Паньківська, 9

Вхід вільний.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.