АНОНС: «Великий тандем: Кричевський і Грушевський»

29 квітня о 15:00 в Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського відбудеться лекція із циклу «ВЕЛИКИЙ ТАНДЕМ: Кричевський і Грушевський»

Слухачі лекції дізнаються про один із найвизначніших проектів архітектора в галузі інтер'єрного мистецтва ‒ оформлення Історичної секції ВУАН на вул. Володимирській, 35 у Києві.

Це був перший серйозний досвід художнього оздоблення української культурно-наукової установи за новітніми тенденціями кінця 1920-х років. Василь Кричевський вважав, що архітектура громадських та державних будівель ‒ це "справа культурно-політична". Тому поставився до замовлення відповідально, керуючи навіть ремонтними роботами, які передували втіленню його ідей.

На лекції ми розглянемо процес трансформації приміщення панського будинку, спроектованого О. Беретті на початку ХІХ століття, зі старомодними розписами та ліпниною, у модерний український інтер'єр на засадах західноєвропейського функціоналізму.

Перед В. Кричевським постали такі виклики: перетворити колишню бальну залу на комфортну та імпозантну залу для наукових засідань, облаштувати Кабінет примітивної культури та кімнату Комісії козаччини для зручної роботи дослідників і водночас демонстрації мистецьких, етнографічних, архівних і книжкових колекцій. Крім того, потрібно було устаткувати кабінет голови Історичної секції та декорувати "острівок" міщанського побуту інтелігента ХІХ століття ‒ кімнату Старого Києва. Реалізовувати проект довелося в будинку з проблемами: дах протікає, фарба зі стін лущиться, а підлога провалюється, і все це за обмежений бюджет!

Не зважаючи на перешкоди, для оздоблення Історичної секції пощастило залучити визнаного майстра живопису Федора Кричевського, який створив кілька портретів для галереї, а також молодих талановитих учнів Василя Кричевського ‒ Олександра Саєнка і Петра Костирка. Саєнко прикрасив інтер'єр двома панно, інкрустованими соломою, ‒ "Невільники" та "Козак Мамай". Костирко працював над першою в історії рельєфною мапою Києва часів князя Ярослава Мудрого за ескізом свого вчителя.

Чи вдалося реалізувати все задумане, чому інтер'єри за проектом В. Кричевського були знищені та куди поділися скарби Історичної секції ВУАН? Якщо вас цікавить цей захоплюючий проект, не пропустіть нагоду дізнатись більше про нього!

Реєстрація за посиланням.

Вартість — 100 грн. Оплата готівкою в касі музею.

Варто зазначити, що будинок Михайла Грушевського згорів у лютому 1918 року.  Тоді радянські війська Муравйова розстрілювали центр Києва з бронепотягу, намагаючись влучити у будинок голови Української Центральної Ради. 

Про те, що сталось у Києві 7 лютого 1918 року написала у спогадах Євгенія Кричевська - дружина українського митця Василя Кричевського. Тоді родина жила у Домі Грушевських на шостому поверсі. Як Євгенії із чоловіком, сином та донькою пощастило врятуватись читайте у матеріалі "Євгенія Кричевська. Пожежа будинку Михайла Грушевського". 

 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.