Путін затвердив основи держполітики РФ щодо історичного просвітництва

Цілями цієї політики є формування загальноросійської громадянської ідентичності та зміцнення спільності "русского міра".

Про це повідомляють російські ЗМІ.

У документі наголошується, що реалізація державної політики у сфері історичного просвітництва сприятиме підтримці та зміцненню загальноросійської громадянської ідентичності на основі унікальної системи цінностей, укорінених у російському суспільстві, включаючи любов до Батьківщини, усвідомлення історичної спадщини Росії та повагу до предків.

Наголошується, що це також сприяє зміцненню єдності російського суспільства, підтримці громадянського миру та злагоди, заснованих на об'єктивній оцінці історичного минулого.

В указі також уточнюється, що міжвідомча комісія з історичного просвітництва буде координаційним та консультативним органом при президенті РФ. Вона відстежуватиме виконання заходів, передбачених Основами держполітики у сфері історичного просвітництва, та подаватиме главі держави щорічний звіт. 

Крім того, зазначено, що "рішення щодо реалізації державної політики в галузі історичного просвітництва можуть обговорюватися на засіданнях Ради безпеки РФ і Держради за рішенням президента".

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".