У Національному музеї історії України показали археологічні знахідки, які Естонія повернула Україні

18 липня у Національному музеї історії України відкрилася виставка «Від моря до моря. Merest mereni», що присвячена українсько-естонській дружбі.

Про це інформує Національний музей історії України.

На відкритті Надзвичайна та Повноважна Посол Естонської Республіки Аннелі Кольк від імені естонського народу  висловила захват мужністю українців, які захищають свою країну та свою ідентичність від російської агресії, та упевненість у перемозі України над окупантами. За її словами Естонія, як держава, та як суспільство, робить все можливе задля підтримки України.

За словами т. в. о. культури та інформаційної політики України Ростислава Карандєєва сама виставка "Від моря до моря. Merest mereni" і те що її експонати, які перебували в руках у контрабандистів, вдалося повернути Україні, є свідченням справжньої щирої та беззастережної дружби між Україною та Естонією. 

У 2016 році саме генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук, що на той момент працював у Швеції, зробив експертний висновок, який дозволив повернути до України славнозвісний "меч вікінга" кінця 10 – початку 11 ст. За його словами, цією виставкою музей прагне віддячити естонському народу за безмежну підтримку нашої боротьби проти російських окупантів. Деякі експонати, представлені на виставці, справді унікальні. Це зокрема коштовні речі хозарської культури, візантійські та європейські середньовічні монети. Таких експонатів просто немає у державних музеях.

Головні експонати виставки – 274 археологічні знахідки, які у травні цього року Естонія повернула Україні. Вони охоплюють тисячу років нашої історії: золоті та срібні прикраси скіфського та римського часів, середньовічні оздоблення упряжі хазарських вершників, монети візантійських імператорів і королів Північної Європи. Усі вони є музейними експонатами надзвичайно високого рівня, а монета короля Норвегії та Данії Маґнуса І Доброго (1024–1047), який з 1028 по 1035 рік виховувався при дворі Великого князя Київського Ярослава Мудрого та був всиновлений ним, не має аналогів у музейних зібраннях України.

Окрім того, тут представлено славнозвісний "меч вікінга", кінця 10 – початку 11 ст., який Естонія повернула ще 2016 р, так само відібравши його у контрабандистів.

Цією виставкою музей також прагне показати історичні, політичні, культурні та наукові зв'язки між нашими країнами. Перша праця найвідомішого дослідника стародавнього Києва – Миколи Закревського – побачила світ 1836 року саме в Естонії. Її можна побачити на виставці, як і низку українських літературних творів, перекладених естонською, і навпаки.

Тут також представлені ордени та відзнаки, якими нагороджували борців за незалежність Естонської Республіки у 1918–1940 роках, особисті речі Миколи Іліна – громадянина Естонії, який загинув 2020 року, захищаючи Україну.

Виставка в музеї працюватиме щодня, з 10:00 до 18:00.

Адреса Національного музею історії України: м. Київ, вулиця Володимирська, 2.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.