На Волині не підтримала перейменування вулиці на честь Ізидори Косач

У Колодяжному відмовилися перейменовувати вулицю на честь наймолодшої сестри Лесі Українки.

Про це повідомила кандидатка історичних наук, співробітниця інституту національної пам'яті Леся Бондарук.

"В області тривають громадські обговорення щодо іменних вулиць згідно з законами декомунізації та деколонізації.
І ось дуже неприємний сигнал. Лист із Колодяжненської сільської ради про те, що вони НЕ ПІДТРИМУЮТЬ перейменування вулиці Смірнова на вулицю Ізидори Косач. Я ніколи не думала, що місцева влада Колодяжного дійде до такої ганьби", - написала на своїй Фейсбук-сторінці Леся Бондарук.

Колодяжне – це місце дитинства та юності Лесі Українки. Нещодавно тут завершили реставрацію будинків, що належали родині Косачів.  Вони були відомі як "Білий і сірий будинки Косачів" і належали до літературно-меморіального музею Лесі Українки. День відкриття приурочили до 175-річчя від дня народження Олени Пчілки, матері письменниці.

Ізидори Косач - українська мемуаристка, перекладачка, агрономка, діячка ОУН. Член-кореспондентка Української вільної академії наук, почесна членкиня Союзу українок Америки. Пережила сталінські репресії, німецьку окупацію Києва під час Другої світової війни, після чого на еміграції зайнялась письменницькою діяльністю. Померла 12 квітня 1980 року в містечку Піскатавей, штат Нью-Джерсі. 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.