Мінкульт вивів з реєстру 17 радянських пам'ятників на території Волинської області

Тепер їх можна демонтувати.

Про це йдеться у наказі Міністерства культури та інформаційної політики України.

Міністерство культури та інформаційної політики України видало наказ про визнання такими, що не підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, об'єктів культурної спадщини 17 пам'ятників на Волині.

Не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, об'єктів культурної спадщини пам'ятник члену окружкому Комуністичної партії Західної України (КПЗУ) Омельяну Степанюку, пам'ятник якому стоїть у місті Рожище. 

Омельян Степанюк – один з відомих членів КПЗУ того часу, член Ковельського окружкому КПЗУ. У січні 1933 року він прибув у Рожище, щоб взяти участь у партійній конференції, однак загинув – його застрелив під час спроби затримання польський полісмен.

Оскільки пам'ятник Степанюку не підлягає внесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, об'єктів культурної спадщини, він більше не перебуває під охороною держави й не має статусу пам'ятки. 

З усіма пам'ятниками Волинської області, які вивели з Державного реєстру нерухомих пам'яток України можна ознайомитися за посиланням.

 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.