АНОНС: Меморіалізація місць пам'яті Української революції: досвід Вінниці

У Києві 25 липня відбудеться лекція директора Музею Вінниці Олександра Федоришена "Меморіалізація місць пам'яті Української революції: досвід Вінниці"

Вінниця та її жителі мають давню традицію успішної боротьби як за право на самоврядність громади, так і за невід'ємне право на Незалежність, соборність та суверенність українських земель. Наріжний приклад – Українська революція 1917–1921 років.

Тоді на долю міста випала важлива місія державотворчого процесу – Вінниця де-факто тричі отримувала статус Тимчасової столиці УНР і ставала центром ухвалення важливих, а часом і доленосних рішень.

Під час заходу поговоримо про досвід Вінниці у відновленні й збереженні пам'яті про Першу Республіку та її Героїв: найменування вулиць, появу нових пам'ятників та меморіальних дошок, тематичні наукові виданння, проведення фестивалів військово-історичної реконструкції тощо.

Головний акцент лекції: історія віднайдення та дослідження Вінницького стрілецького цвинтаря вояків Галицької Армії та Армії УНР – потенційно одного із найбільших військових некрополів революційної доби на території України.

Тож, запрошуємо на чергову просвітницьку зустріч у межах циклу лекторіїв про памʼять та вшанування.

Лектор: Олександр Федоришен, історик, директор Музею Вінниці, засновник військово-історичного клубу "Лев і Архангел"

Організатори: Міністерство у справах ветеранів України, Національне військове меморіальне кладовище, Музей Вінниці та Національний музей Революції Гідності.

Де: простір Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану

Коли: 25 липня, 18:30

Вхід: вільний, реєстрація за посиланням 

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.