АНОНС: Меморіалізація місць пам'яті Української революції: досвід Вінниці

У Києві 25 липня відбудеться лекція директора Музею Вінниці Олександра Федоришена "Меморіалізація місць пам'яті Української революції: досвід Вінниці"

Вінниця та її жителі мають давню традицію успішної боротьби як за право на самоврядність громади, так і за невід'ємне право на Незалежність, соборність та суверенність українських земель. Наріжний приклад – Українська революція 1917–1921 років.

Тоді на долю міста випала важлива місія державотворчого процесу – Вінниця де-факто тричі отримувала статус Тимчасової столиці УНР і ставала центром ухвалення важливих, а часом і доленосних рішень.

Під час заходу поговоримо про досвід Вінниці у відновленні й збереженні пам'яті про Першу Республіку та її Героїв: найменування вулиць, появу нових пам'ятників та меморіальних дошок, тематичні наукові виданння, проведення фестивалів військово-історичної реконструкції тощо.

Головний акцент лекції: історія віднайдення та дослідження Вінницького стрілецького цвинтаря вояків Галицької Армії та Армії УНР – потенційно одного із найбільших військових некрополів революційної доби на території України.

Тож, запрошуємо на чергову просвітницьку зустріч у межах циклу лекторіїв про памʼять та вшанування.

Лектор: Олександр Федоришен, історик, директор Музею Вінниці, засновник військово-історичного клубу "Лев і Архангел"

Організатори: Міністерство у справах ветеранів України, Національне військове меморіальне кладовище, Музей Вінниці та Національний музей Революції Гідності.

Де: простір Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану

Коли: 25 липня, 18:30

Вхід: вільний, реєстрація за посиланням 

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.