IN MEMORIAM: Відійшов у війність історик Костянтин Гломозда

4 липня пішов у засвіти дослідник історії України доби середньовіччя та історії XX століття Костянтин Гломозда.

Про це сповістила Кафедра історії НаУКМА.

"4 липня 2024 року, кафедра історії НаУКМА, могилянське товариство та вся академічна спільнота зазнали непоправної втрати - пішов у засвіти визначний вчений, улюбленець багатьох поколінь могилянських студентів, людина з безпомильним моральним камертоном Костянтин Юхимович Гломозда", - йдеться у повідомленні.

Костянтин Юхимович народився 3 травня 1958 року у місті Києві. 1979 року закінчив історичний факультет Київського державного педагогічного інституту. У 1979–80 – учитель історії середньої школи, 1980–82 – методист у Палаці піонерів і школярів (м. Київ). 1982–85 – аспірант, 1985–92 – працював у відділі історіографії та історичних зв'язків України з зарубіжними країнами Ін-ту історії України НАН України.

У 1986-му захистив кандидатську дисертацію "Критика сучасних буржуазних концепцій введення християнства в Давньоруській державі". З 1992 – старший науковий співробітник Інституту української археографії і джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, доцент Національного університетуту "Києво-Могилянська академія". 

 

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.