Краєзнавець з Полтавщини став лауреатом Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди

Цьогоріч серед лауреатів — науковець, доктор права та письменник Олександр Панченко.

Про це пише інтернет-видання Полтавщина.

Таке рішення схвалив Комітет з нагородження Міжнародною літературною премією імені Григорія Сковороди "Сад божественних пісень" за 2024 рік. Цьогоріч Комітет розглядав понад 800 пропозицій із 50 держав.

Також цьогорічними лауреатами стали письменник Володимир Дрозд (м. Київ) (посмертно) та народна поетеса України Ірина Жиленко (м. Київ) (посмертно); поет-дисидент Тарас Мельничук (м.Коломия Івано-Франківської обл.) (посмертно); поет, прозаїк та громадський діяч Ярослав Ткачівський (м. Івано-Франківськ) ; письменниця, мистецтвознавець, президент Міжнародної Академії діячів літератури, мистецтв і комунікацій та Всесвітньої асоціації "Глорія" Олена Ананьєва (Німеччина, м. Франкфурт) ; письменник В'ячеслав Мусієнко (Київська обл.) — за книжку про життя під час війни "У пошуках сіна для коней та закоханих"; письменниця Любов Борисенко (Чернігівська обл.) — за книжки поезії і прози "Ранкова кава в альтанці" та "Сонячні зайчики".

Відзнаку "Літературна премія імені Григорія Сковороди" "Сад божественних пісень" у 2005 році заснували Волинське товариство "Світязь" і ГО "Чернігівський інтелектуальний центр" за сприяння Національної спілки письменників України, Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України та міжнародних громадських організацій. З 1 листопада 2014 року засновником цієї премії стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України (президент Сергій Дзюба), котра об'єднує 170 відомих письменників, перекладачів, журналістів та науковців із 70 держав. 

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.