Краєзнавець з Полтавщини став лауреатом Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди

Цьогоріч серед лауреатів — науковець, доктор права та письменник Олександр Панченко.

Про це пише інтернет-видання Полтавщина.

Таке рішення схвалив Комітет з нагородження Міжнародною літературною премією імені Григорія Сковороди "Сад божественних пісень" за 2024 рік. Цьогоріч Комітет розглядав понад 800 пропозицій із 50 держав.

Також цьогорічними лауреатами стали письменник Володимир Дрозд (м. Київ) (посмертно) та народна поетеса України Ірина Жиленко (м. Київ) (посмертно); поет-дисидент Тарас Мельничук (м.Коломия Івано-Франківської обл.) (посмертно); поет, прозаїк та громадський діяч Ярослав Ткачівський (м. Івано-Франківськ) ; письменниця, мистецтвознавець, президент Міжнародної Академії діячів літератури, мистецтв і комунікацій та Всесвітньої асоціації "Глорія" Олена Ананьєва (Німеччина, м. Франкфурт) ; письменник В'ячеслав Мусієнко (Київська обл.) — за книжку про життя під час війни "У пошуках сіна для коней та закоханих"; письменниця Любов Борисенко (Чернігівська обл.) — за книжки поезії і прози "Ранкова кава в альтанці" та "Сонячні зайчики".

Відзнаку "Літературна премія імені Григорія Сковороди" "Сад божественних пісень" у 2005 році заснували Волинське товариство "Світязь" і ГО "Чернігівський інтелектуальний центр" за сприяння Національної спілки письменників України, Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України та міжнародних громадських організацій. З 1 листопада 2014 року засновником цієї премії стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України (президент Сергій Дзюба), котра об'єднує 170 відомих письменників, перекладачів, журналістів та науковців із 70 держав. 

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.