АНОНС: У Львові відбудеться виставка до 100-річчя від дня народження Софії Караффи-Корбут

Дім Франка у Львові запрошує на виставку графіки в межах проєкту «Софія Караффа-Корбут. Повернення».

Про це повідомили у Домі Франка.

У фондах Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка зберігається доволі велика колекція графічних та малярських робіт художниці, які є невід'ємною частиною спадщини української культури.

Шедеврами національного графічного мистецтва вважають її ілюстрації до поеми Франка "Іван Вишенський", над якими Софія Караффа-Корбут працювала впродовж 10 років. Велика добірка – колекція графічних робіт до поеми-казки Івана Франка "Лис Микита".

У межах проєкту, роботи Софії Караффи-Корбут фахово відреставрували й оцифрували - що є продовженням попередньої культурно-освітньої діяльності Дому Франка.

Софія Караффа-Корбут народилася 1924 року у Львові. Під час Другої Світової війни навчалася на відділі малярства Державної технічної фахової школи, а згодом закінчила Львівське художньо-промислове училище та інститут прикладного і декоративного мистецтва. Працювала на Львівській скульптурно-керамічній фабриці, викладала в училищі Труша. Ілюстраторка близько 60 творів українських письменників, які вийшли тиражем понад 6 мільйонів примірників, ілюструвала кожну четверту дитячу книжку, яка виходила в Україні.

Коли: 22 серпня, о 17:00

Де: Дім Франка, м. Львів, вул. Івана Франка, 150

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.