Внаслідок російського обстрілу знищено Гуляйпільський краєзнавчий музей

У ніч на 24 серпня внаслідок обстрілу Гуляйполя знищено краєзнавчий музей.

Про це повідомила пресслужба ГУ Національної поліції.

"У Гуляйполі під час нічного обстрілу знищено історичну пам'ятку – краєзнавчий музей. Будівля спалахнула внаслідок влучання снаряда та вигоріла вщент", – йдеться в повідомленні.

Гуляйпільський краєзнавчий музей заснований 1960 року. Будівля музею була зведена у 1901 році для банку "Товариства взаємного кредиту". Під час Другої світової війни ту знаходилася церква, а в повоєнний період — будинок культури. З 1989 року — це будівля музею. 

Експозиція музею становила 9 розділів, а фонди — 18 тисяч експонатів, зокрема з археології, доби запорізького козацтва, побуту селянської та міщанської оселі, ремесел Гуляйпільського краю. Період громадянської війни 1918–1920 рр. був найбільшою і найповнішою експозицією закладу, що висвітлює революційний шлях ватажка повстанського руху на півдні України Нестора Махна.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.