Внаслідок російського обстрілу знищено Гуляйпільський краєзнавчий музей

У ніч на 24 серпня внаслідок обстрілу Гуляйполя знищено краєзнавчий музей.

Про це повідомила пресслужба ГУ Національної поліції.

"У Гуляйполі під час нічного обстрілу знищено історичну пам'ятку – краєзнавчий музей. Будівля спалахнула внаслідок влучання снаряда та вигоріла вщент", – йдеться в повідомленні.

Гуляйпільський краєзнавчий музей заснований 1960 року. Будівля музею була зведена у 1901 році для банку "Товариства взаємного кредиту". Під час Другої світової війни ту знаходилася церква, а в повоєнний період — будинок культури. З 1989 року — це будівля музею. 

Експозиція музею становила 9 розділів, а фонди — 18 тисяч експонатів, зокрема з археології, доби запорізького козацтва, побуту селянської та міщанської оселі, ремесел Гуляйпільського краю. Період громадянської війни 1918–1920 рр. був найбільшою і найповнішою експозицією закладу, що висвітлює революційний шлях ватажка повстанського руху на півдні України Нестора Махна.

 

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.