Гасло"Слава Україні!" зʼявилося на гривнях

Національний банк на честь Дня Незалежності України із серпня 2024 року вводить в обіг перші банкноти, на яких нанесено гасло: "Слава Україні! Героям слава!".

Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний. 

"Національна валюта разом із іншими державними символами є атрибутом, який визначає незалежну державу. Гроші - не просто платіжний засіб чи міра вартості. Це символи держави, які кожен із нас щодня тримає в руках. Вони є вагомим елементом національної ідентичності.

Майже три десятиліття гривня є таким символом – символом української державності. Віддаючи належне незламності нашого народу, закарбовуючи цей переломний момент у народжені української нації, який ми сьогодні проживаємо, ми додаємо на всі банкноти наше гасло, яке звучить по всьому світу", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Андрій Пишний.

 

Банкноти з гаслом "Слава Україні! Героям слава!" в обігу з'являтимуться поступово:

Із 08 серпня 2024 року – номіналами 500 та 1000 гривень;

із 23 серпня 2024 року – номіналом 50 гривень.

У наступні роки в обіг введуть оновлені банкноти номіналами 20, 100 та 200 гривень.

Хто і коли вигадав гасло "Слава Україні!" читайте у метеріалі Юрія Юзича.

 
 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.