У "Софії Київській" відреагували на скандал щодо позолочення куполів собору

Керівництво Національного заповідника «Софія Київська» оприлюднило офіційне повідомлення, щодо тендеру на реставрацію покрівлі, конструктивних систем та позолоти куполів.

Про це повідомили на сторінці Національного заповідника "Софія Київська" у Facebook.

У Національному заповіднику "Софія Київська" заявляють, що більшість робіт із реставрації, зокрема й золочення, виконуватимуться після завершення воєнного стану.

"Оскільки розголосу в суспільстві набула ситуація щодо результатів тендера на реставрацію покрівлі, конструктивних систем даху та позолоти куполів пам'ятки архітектури ХІ ст. Софійського собору в Києві, який оприлюднено 30 жовтня 2023 р. на сайті Prozorro, повідомляємо: вкрай незадовільний стан даху, конструктивів і куполів собору став не просто проблемою для музею, а й загрозою для збереження цілісності унікальної пам'ятки, яка входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що "Софія Київська" останніми роками неодноразово ставила питання перед Міністерством культури та інформаційної політики щодо необхідності виконання перелічених вище робіт, але через брак фінансування ситуація тільки погіршувалася.

"Це призвело до того, що 14 січня 2022 р. близько 23 години під час різкого погіршення погодних умов з поривами вітру за даними гідрометеослужби до 23-25 м/с (83 км/год) сталося падіння хреста з південно-східного купола Софійського собору", - пояснює керівництво Софії Київської.

Завдяки меценатам хрест вдалося відновити й повернути на своє місце, але оскільки хрести Софійського собору були встановлені приблизно в один і той самий час, це тільки підтвердило велике занепокоєння щодо технічного стану інших хрестів.

"За результатами досліджень технічний стан конструктивної системи куполів та особливо центрального куполу оцінюється як непридатний до нормальної експлуатації, конструкції та обшивка хрестів, їх з'єднання з підхресним яблуком до маківки та фальцеві з'єднання перебувають у гостро аварійному стані, що може в будь-який час призвести до руйнації як частини куполів, так і маківок, і хрестів", - додали в заповіднику.

Отже, проєкт реставрації передбачає комплекс заходів із запобігання виникненню таких аварійних ситуацій, заміни частини конструктивних систем куполів, позолоти покриття хрестів і куполів і реставрації покрівлі Софійського собору.

У заповіднику наголосили, що проєкт пройшов експертизу й отримав позитивний експертний звіт, погодження Мінкультури.

"На сьогодні за рахунок меценатських коштів виготовлено шість хрестів і заплановано укладення угоди на виготовлення центрального хреста також за рахунок меценатів. 16 жовтня 2023 р. було розпочато відкриті торги з особливостями за предметом: "Реставрація покрівлі, конструктивних систем та позолоти куполів Софійського собору". Джерела фінансування: державні кошти, благодійні кошти, спеціальний фонд", - ідеться в повідомленні.

За даними заповідника, виконання робіт за проєктом розраховане на 5 років до кінця 2028 року, а сума договору - 79,2 млн грн.

"Цього року на виконання робіт, заявлених у тендері, виділено з Державного бюджету 2 млн грн на встановлення хрестів і заміну конструктивних систем кріплення на усіх куполах.Інші роботи, зокрема й золочення, виконуватимуться після закінчення воєнного стану", - наголосили в заповіднику.

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.