У Великому Новгороді під час розкопок виявили монету князя Володимира Святославича

З тризубом на аверсі.

Про це 11 грудня повідомила прес-служба Інституту археології Російської академії наук.

На Софійській стороні Великого Новгорода російські археологи виявили під час розкопок рідкісну монету — срібник князя Володимира Святославича. Це друга монета, знайдена в Новгороді за всю історію розкопок. У 2010 році археологи знайшли перший "північний" срібняк під час робіт на Десятинному розкопі на Софійській стороні Великого Новгорода.

"Знахідка в Новгороді другого, найбільш раннього за часом виготовлення срібника Володимира, має надзвичайно важливе наукове значення. Вона розширює загальний ареал поширення давньоруських монет, свідчить про ранні контакти Новгорода та Києва, а також дає додаткову інформацію про перші десятиліття існування Новгорода, що дуже скупо відображено у письмових джерелах", — пояснив заступник директора ІА РАН Петро Гайдуков.

Срібник Володимира Святославича знайшов учений під час рятувальних розкопок, які розпочали навесні 2023 року у зв'язку з реконструкцією Морського центру капітана Варухіна. Восени та влітку під час розкопок знайшли велику кількість берестяних грамот, вислих печаток, у тому числі печатку Ярослава Ярославича, брата Олександра Невського, європейські та арабські монети.

 

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".