Національна кіностудія ім. О. Довженка святкує День українського кіно та ювілей свого покровителя

13 вересня Національна кіностудія Довженкового імені святкує День українського кіно та ювілей свого патрона, захисника і покровителя.

Про це інформує Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка.

Центральною подією цього дня стане відкриття скульптурної композиції, героями якої є Олександр Довженко і кінооператор Данило Демуцький. Скульптор Володимир Щур, відтворив епізод із зйомок фільму "Земля", супершедевру вітчизняного та світового кіно.

13 вересня ми спробуємо вибудувати історико-культурну дугу, яка поєднає кінострічки класика світового і національного кіно та роботи кіномайстрів наступних поколінь, аж до студентів київських вишів.

Програма свята:

14.00 - Урочисте відкриття скульптурної композиції Олександру Довженку і Данилу Демуцькому "Мотор" біля центрального входу в кіностудію.

Локація – 1 павільйон.

14.40 – Марафон молодого студентського кіно. Підписання меморандуму про співпрацю між Кіностудіями та провідними кіновузами України (КУК, КНУКІМ, Карпенко-Карого).

14.50 – Демонстрація фільму режисера Олександра Довженка та оператора Данила Демуцького: "Ягідка кохання" під живий музичний супровід.

15.20 – 19.50 – Показ студентських фільмів.

20.00 – запалює гурт "Хуртовина".

20.50 - Музична інтрига від Schmalgauzen, які будуть грати свою театрально-музичну виставу для гостей кіностудії до 22:00.

Локація – Довженківський сад.

14.40 - Демонстрація хронікально-документального фільму ДП УкрКіноХроніка: Щоденники О. Довженка , читає М.Вінграновський

15.20. – Демонстрація фільму режисера Олександра Довженка та оператора Данила Демуцького: "Земля".

16.50. - Демонстрація фільму режисера Олександра Довженка: "Звенигора".

Локація – сцена біля 1 павільйона (реконструкція знімального майданчика минулих років).

14.40. – Виступ духового оркестру.

15.00. - Студентська вистава "Зачарована Десна" (автор Олександр Довженка).

Протягом усього дня відбуватимуться екскурсії на території Кіностудії нон-стоп: відвідування нової виставкової експозиції, підготовленої до 130-річчя з дня народження Олександра Довженка, музею Олександра Довженка, цеху ретро-автомобілів, костюмерного, піротехнічного та гримерного цехів;

Свято відбудеться на території Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка за адресою: місто Київ, Берестейський проспект, 44 (метро Шулявська) з 14.00. до 22.00.

Вхід вільний без вікових обмежень.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.