У Києві встановили пам’ятник митрополиту Василю Липківському

На Олександрівській слобідці у Солом’янському районі Києва 14 вересня відбулося відкриття пам’ятника на честь предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви, отця-митрополита Київського і всієї України Василя Липківського.

Про це повідомив ініціатор встановлення пам'ятника Андрій Ковальов.

"Десь навесні 2023-го в мене з'явилася ідея розшукати останню київську адресу митрополита Василя Липківського. Його онук пан Костянтин сказав мені адресу - вулиця Дачна, 8 на Олександрівській слобідці у Києві. Знаково, що у 1936 році саме у цій хаті митрополит Василь Липківський охрестив свого онука Костянтина", - зазначив дослідник УАПЦ Андрій Ковальов.

У серпні 1934 року митрополита Василя Липківського совєцька окупаційнв влада вирішує висилети за межі Києва, на околицю у Олександрівську слобідку. Його виселяють з будинку на вулиці Мстиславській, 46 у Києві, де митрополит прожив майже 20 років.

Владику Василя разом з сестрою і хворою дружиною переселяють в одну з кімнат чужого будинку, який належав родині Бирюліних на вулиці Дачній, 8 на Олександрівській слобідці.

22 жовтня 1937 року у цьому будинку митрополита Василя Липківського заарештували московсько-більшовицькі кати. Його 73-літнього старця посадили до Лук'янівської в'язниці, де його розстріляли 27 листопада 1937 року.

Будинок Бирюліних, у якому мешкав митрополит Василь Липківський у 1970-х роках знесли разом з сусідніми приватними садибами, і в період між 1975-1981 роками тут звели нові дев'ятиповерхівки.

"Завдяки старим картам, аерофотозйомці і співставленням із сучасними картами вдалося виявити точне місце будинку митрополита Василя Липківського. Це місце виявилося не забудованим. Ми з однодумцями з громадської ініціативи Історія УАПЦ вирішили встановити на місці, де була хата митрополита - пам'ятник", - розповів Ковальов.

14 вересня відбулося урочисте освячення пам'ятника. Виготовив монумент скульптор Олександр Ткачук. На відкритті був присутній онук Василя Липківського - Костянтин. 

Освячення монумента звершив митрополит Переяславський і Вишневський Олександр (Драбинко) у співслужінні єпископа Фастівського Володимира (Черпака) та собору духівництва Православної Церкви України.

Василь Липківський - перший очільник заснованої 1921 року Української Автокефальної Православної Церкви. У 1905-1919 рр. – настоятель Покровської церкви на Солом'янці, у 1919–1927 рр. - останній настоятель та доглядач Софії Київської. 

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.